Притча про сіяча

Текст:

Притча про сіяча є однією з найбільш відомих Христових притч. Крім того, це одна з не багатьох притч, стосовно якої Спаситель дає детальне роз’яснення, тим самим вказуючи на її крайню важливість. Зважаючи на це уважно розглянемо її.

Отже, притча про сіяча.

«Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, – і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували. Друге ж упало на ґрунт кам’янистий, – і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости. А інше упало між терен, – і вигнався терен, і його поглушив. Інше ж упало на добрую землю, – і, зійшовши, уродило стокротно. Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, – нехай слухає!» (Лк. 8:5-8).

Тепер же роз’яснення притчі, яке дав Христос Своїм учням на самоті: «Зерно – це Боже Слово. А котрі край дороги, – це ті, хто слухає, але потім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони. А що на кам’янистому ґрунті, – це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають. А що впало між терен, – це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, – і плоду вони не дають. А те, що на добрій землі, – це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, – і плід приносять вони в терпеливості» (Лк. 8:9-15).

Що ж є важливого в цій притчі? У ній розкривається механізм дії слова Божого, Божої мудрості в людському серці, її свідомості. А також можливі реакції людини на дію Божого слова, яке як відомо: «живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця» (Євр. 4:12). За простими, як може здатися, образами притчі, ховається настільки глибока мудрість, яка постійно розкривається по-новому кожному протягом усього життя. Звісно, якщо свого часу не відкинути слова Божого і воно з часом дало свої плоди: «втридцятеро, у шістдесят і в сто раз» (Мр. 4:8).

Братство “Vita”

Усе по темі: 21 неділя після П’ятидесятниці