Бог любить своє творіння, любить кожного з нас. “І буду вам Отцем, і ви будете Моїми синами і дочками,” – каже Господь Вседержитель (2 Кор. 6:18).
А тому ми так само, як до свого рідного батька чи рідної матері, можемо завжди, у будь-який час, звертатися до Бога – до нашого Небесного Отця. Звертанням же нашим до Бога є молитва.
Отже, молитва – це бесіда чи розмова наша з Богом. Вона необхідна для нас так само, як повітря чи їжа. У нас усе від Бога і нема нічого свого: життя, здібності, здоров’я, їжа і все інше дається нам Богом; “Без Бога – ні до порога”, – каже українське прислів’я.
Тому і в радості, і в печалі, і коли щось нам потрібно, ми повинні звертатися до Бога з молитвою. А Господь дуже добрий і милостивий до нас; і якщо від щирого серця, з вірою і ревністю проситимемо Його про вдоволення своїх потреб, Він неодмінно виконає наші бажання і дасть усе, у чому ми маємо потребу. При цьому потрібно цілковито покластися на Його святу волю і терпляче чекати, бо лише один Господь знає, що і коли нам дати – що нам корисне і що шкідливе.
Молитися Богу можна скрізь, бо Бог перебуває всюди: і вдома, й у храмі, і в дорозі.
Погано робить той, хто ліниво молиться Богу: він віддаляється від Бога і Бог від нього.
А без молитви людина перестає любити Бога, забуває про Нього і не виконує свого призначення на землі, тобто чинить гріх.
Які бувають молитви
Якщо ми і наші близькі при доброму здоров’ї і в нас все гаразд: є де жити, є в що вдягнутись, є що їсти, то ми повинні славити Бога і дякувати Йому в наших молитвах.
Такі молитви називаються хвалебними і подячними. Якщо з нами трапиться якесь нещастя, чи то хвороба, чи біда, чи нужда, ми повинні просити в Бога допомоги.
Такі молитви називаються прохальними.
А якщо ми зробимо щось погане (скоємо гріх) і провинимося перед Богом, ми повинні просити в Нього прощення – каятися.
Такі молитви називаються покаянними.
Оскільки ми постійно грішимо перед Богом, то з цієї причини ми повинні завжди, перш ніж просити щось у Бога, спочатку покаятися, а тоді вже просити Бога щодо наших потреб. Отже, покаянна молитва завжди мусить передувати прохальній молитві.
Коли Бог чує нашу молитву?
Перед молитвою ми повинні спершу примиритися з тими, кому ми спричинили зло, і навіть з тими, хто ображається на нас, а потім уже з побожністю та увагою стати до молитви. Під час молитви свій розум ми повинні скерувати так, щоб ми ні про що інше не думали, щоб серце наше жадало лише одного: як найкраще помолитися і вгодити Богу.
Якщо ж ми молимось, не помирившись з ближніми, поспіхом, під час молитви розмовлятимемо чи сміятимемося, тоді наша молитва буде неугодна Богу, такої молитви Бог не буде слухати (“не почує нас”) і навіть може покарати.