У храмі – в іконостасі і на стінах, і в нас вдома – знаходяться святі ікони (образи), перед якими ми молимось.
Іконою, чи образом, називається зображення Самого Бога, чи Божої Матері, чи ангелів, чи святих угодників. Зображення це неодмінно освячується святою водою: через це освячення іконі подається благодать Святого Духа, й ікона вшановується нами як свята. Бувають ікони чудотворні, через які благодать Божа, яка перебуває в них, проявляється навіть чудесами, наприклад, зцілює хворих.
Молячись перед іконою, ми повинні пам’ятати, що ікона – не Сам Бог чи угодник Божий, а лише зображення Бога чи угодника Його.
Тому не іконі ми повинні молитися, а Богу чи святому, який на ній зображений.
Святий образ є те саме, що священна книга: у священній книзі ми благоговійно читаємо Божі слова, а на святій іконі благоговійно споглядаємо святі лики, які, як і Боже слово, піднімають наш розум до Бога і Його святих і запалюють наше серце любов’ю до нашого Творця і Спасителя.