Про милосердного самарянина

Текст:

«Що слід зробити, щоб мати життя вічне?» – подібне питання не нове. Ним задавалося людство протягом всієї історії. І саме з таким питанням звернувся до Христа один законник. Проте Спаситель, знаючи що співбесідник добре знається на Писанні, «відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?» (Лк. 10:26).

«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе» (Лк. 10:27), – відповів той.

Спаситель був згоден із відповіддю: «Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити» (в. 28). Але законника хвилювало питання: хто є для нього ближнім? У відповідь на це Христос розповів притчу про милосердного самарянина.

«Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його. Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув. Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув. Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився» (в. 30-33).

При чому милосердя самарянина не обмежилося лише наданням першої допомоги – обробки ран «оливою й вином» та їх перев’язкою, – але доставкою пораненого до заїжджого двору та подальшому клопотанню про нього. Проте це ще не все: «А другого дня, від’їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся» (в. 35).

«Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?» (в. 35), – з таким питанням Христос звернувся до законника, завершуючи притчу. «Той, хто вчинив йому милість», – відповів той.

«Іди, і роби так і ти!» (в. 37), – так підсумував Свою притчу Господь, адресуючи ці слова не тільки законнику, але кожному з нас. Тобто, ближній – це не той, хто подобається нам, а той, хто перебуває в скруті поруч з нами. От такий закон Божого милосердя, як і Його обітниця: «Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть» (Мт. 5:7). Отже без милосердя до ближніх нам не побачити милосердя Божого. Хочемо ми визнавати це, чи ні…

Братство “Vita”

Усе по темі: 25 неділя після П’ятидесятниці