Текст:

Зазвичай вважають, що три перших Євангелія: від Матвія, від Марка і від Луки, фактично подібні між собою, і тому дехто доходить висновку, що не варто «ускладнювати» собі життя, читаючи їх всіх. Достатньо прочитати лише одне, щоб зрозуміти про ще йде мова в кожному.

Проте це докорінно невірне твердження: людина навпаки ускладнить собі життя, буквально обкраде його, якщо уважно не вивчатимете кожне з євангелій, адже «усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2Тим. 3:16,17). Особливо це стосується Євангелій, в яких розповідається про життя, вчення, хресну смерть і воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. І схожість трьох «синоптичних» Євангелій залишається такою лише на перший погляд: при більш детальному вивченні з’ясовується, що кожен євангеліст залишив після себе неповторний слід. Так, наприклад, лише Лука зберіг для нас розповідь про чудесне уздоровлення Христом десяти прокажених (17:12-19).

Сталося це за наступних обставин: «І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека. І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!» (17:13,14). Чому прокажені стояли здалека та не наблизилися? Такими були приписи Мойсеєвого закону, щоб запобігти зараження проказою здорових людей. Як на це відреагував Ісус?

«І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам!». Саме священик мав засвідчити про зцілення від прокази, і саме його дозвіл давав можливість людині повернутися до колишнього життя. Що ж було далі?

«І сталось, коли вони йшли, то очистились… Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога. І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був…» (в. 14-16). А де ж решта дев’ять? «Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?» (в. 18). Більш за все, вони не потребували Бога, отримавши зцілення.

Чому ж учить ця історія? – Що для стосунків з Богом не достатньо лише віри, потрібне ще відчуття подяки за всі Його благодіяння. Саме це і засвідчує Спаситель, кажучи самарянину: «Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!» (в. 19).

Братство “Vita“

Усе по темі: 29 неділя після П’ятидесятниці