Текст:

У чому полягала головна мета громадського служіння Господа Ісуса Христа? У зціленні хворих? – Ні. У воскресінні мертвих? – Ні. У викритті книжників, фарисеїв, юдейських старійшин? – Ні. У прощенні і відпущенні гріхів? – Майже вгадали, але знову ні. Так у чому ж? У проповіді Благої звістки.

Блага звістка, яку проголошував Христос, а з часом і Його учні, полягала в проголошені настання нового етапу стосунків людей і Бога, наслідком чого ставали благодатні зміни в серцях людей, преображенні їх внутрішнього єства, їхнього “я”. Це відбувалося завдяки покаянню – у визнанні людиною своїх гріхів, їх відкиданню, жалю про скоєне та намірі жити святим, новим життям з Божою допомогою.

У підготовці людей до прийняття таких стосунків і полягала місія Івана Христителя, який «перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів» (Лк. 3:3). З припиненням цієї місії, – сталося це внаслідок ув’язнення Івана Христителя, – настав час для проповіді Спасителя: «Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!» (Мт. 4:17).

Розпочалося громадське служіння Спасителя в невеличкому містечку Капернаум, розташованому на березі Галілейського моря (озера), «на границі країн Завулонової й Нефталимової». Так справдилось те, що сказав пророк Ісая: «Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська! Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло» (Мт. 4:14-16).

Світло цієї проповіді сяє за Божого сприяння вже 20 століть, закликаючи кожного до покаяння, виправлення свого земного життя задля життя вічного.

Братство “Vita“

Усе по темі: Неділя після Богоявлення