Текст:

З подіями новозавітної історії нас розділяє майже дві тисячі років, окрім того все це відбувалося в суспільстві, звичаї якого дещо, а деколи досить суттєво, відрізнялись від звичаїв звичних нам. Через все це залишаються не поміченими багато нюансів євангельського оповідання, що в підсумку заважає нам у повній мірі сприйняти новизну і радикальність Христової звістки. Звістки, яка з плином часу преобразила весь світ, і наслідки цього преображення ми відчуваємо сьогодні в оточуючому світі. Проте часто ці перетворення є настільки для нас звичними, що ми навіть уявити себе не можемо, що раніше люди у світі жили якось інакше. І тільки сумні історичні факти переконують нас у тому, що проповідь Христа і Його послідовників по-справжньому преобразила цей світ.

Проте так було угодно Богові, що Він не тільки прийшов у світ, «щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16), але й залучив до справи преображення світу цього простих людей, тих, хто згодився на цю місію. Саме це Спаситель мав на увазі, кажучи Своїм учням: «Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони! Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли» (Ів. 4:35,38).

Проте першим, точніше, першою, хто поніс звістку світу про преображення, яке відбувається завдяки приходу Сина Божого, Господа Ісуса Христа у світ, стала жінка (для патріархального світу – нечувана річ!), до того ж із сумнівною репутацією: мала п’ятьох чоловіків, а на момент покликання жила поза шлюбом (див. Ів. 5:18).

Чому Господь обрав саме такого «посланця»? Передусім тому, що жінка-самарянка сама проявила в цьому ініціативу: «Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить: Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?» (Ів. 5:28,29). А крім того, «не дивиться Бог на обличчя, але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду» (Дії 10:34,35). Отже, зважаючи на це, до справи преображення світу може долучитися кожен з нас – були би віра і бажання.

Братство “Vita“

Усе по темі: Неділя про Самарянку