Уздоровлення сліпородженого

Текст:

В історії про зцілення сліпонародженого Христом дуже показовий діалог, який стався між зціленим і Спасителем. Діалог, можливо, і не відбувся, якби зцілений сліпець не захищав гідність Христову від звинувачень фарисеїв: «Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження. Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити» (Ів. 9:32,33), – що в підсумку призвело до вигнання колишнього сліпця з юдейського середовища, фактично вилучення того із суспільного життя.

Знайшовши зціленого, Христос запитав: «Чи віруєш ти в Сина Божого? Відповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?» Ісус відповів: «І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!… А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому. І промовив Ісус: На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі» (в. 35-39).

Проте цю розмову почули фарисеї, що, звісно, викликало в них подив і обурення: «Чи ж і ми невидющі?» (в. 40). Що ж на це відповів Христос?

«Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас!» (в. 41) Що саме мав на увазі Спаситель? Всі стали свідками справжнього дива – зцілення сліпої від народження людини, проте через свою зарозумілість не хотіли погодитися з цим, адже тоді мали б визнати, що Ісус з Назарету – довгоочікуваний Месія, Христос. Бо «грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він» (в. 31), – саме на цьому наполягав зцілений.

Проте більшість юдеїв не хотіли з цим погодитися, адже Ісус не відповідав їх уявленням про Месію, через те вони відкинули Його, тим самим залишившись духовно сліпими. Такими ж сліпцями є наші сучасники, які попри численні свідоцтва оточуючих їх людей, вперто не приймають Ісуса Христа як Господа та особистого Спасителя: «Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім’я Однородженого Сина Божого» (Ів. 3:18)

Братство “Vita

Усе по темі: Неділя про сліпого