Текст:

Навіть для людей, які поверхнево ознайомлені з Біблію, не є секретом той факт, що Христос значно більше цінував людей, які каялися у своїх гріхах, ніж самовпевнених книжників і фарисеїв, які суворо дотримували Божий Закон. Так якось за нагоди Господь сказав «первосвященикам й старшим народу»: «Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство» (Мт. 21:31).

Проте значно менше людей знає, що була людина, яка своєю вірою в силу Христову настільки перевершила віру оточення, що навіть здивувала самого Спасителя! Хто ж це був? Як не дивно, але цією людиною був язичник – римський сотник, що звернувся до Христа по допомогу. От як це описує євангеліст Матвій: коли Христос «до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його, кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає» (8:5,6). Що на це відповів Спаситель, враховуючи, що Йому, як юдею, заборонялося відвідувати оселі поган?

Попри це, Господь погодився: «Я прийду й уздоровлю його». Проте «сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою… Та промов тільки слово, і видужає мій слуга! Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить» (в. 8,9).

Така віра, як вже згадувалося, здивувала навіть самого Спасителя, через що Він промовив до оточуючих: «Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри! Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом» (в. 10,11).

Тим самим Господь передбачив що до Царства Небесного приєднаються не лише богобрані юдеї, але також і язичники. Втім, не всі юдей опиняться в тому Царстві: «Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!…» (в. 12). А все через те, що «жадне тіло ділами Закону не виправдається перед» Богом (Рим. 3:20), а «праведний житиме вірою» (Гал. 3:11), як це і сталося у випадку з сотником, до якого Христос наприкінці звернувся з такими словами: «Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!» «І тієї ж години одужав слуга його» (в. 13), – так підсумував розповідь євангеліст Матвій.

«А чи зможе хтось з нас здивувати вірою Господа, як це зробив римський сотник?» – таким запитанням, у свою чергу, ми підсумовує розповідь свою…

Братство “Vita“

Усе по темі: 4 неділя після П’ятидесятниці