Подія Переображення Господнього

Ісус розмовляє з пророками, Генрі Коллер

Ми, що зібралися тут, можемо і повинні сьогодні говорити про ту славну подію преображення, оспівувати і переживати її. Вона приносить оновлення світові, бо знайшла своє довершення в новій появі Господа, воскреслого з мертвих. Упродовж наступних днів – нічого боятися їх – Ісус скаже кожному з нас: «Встаньте і не бійтеся» (Мф. 17:7). Також Він пропонуватиме нам кожної миті, у доступнішій формі, ніж тим трьом учням, які зійшли з Ним на гору, той погляд віри, який був даний їм.

У чому він полягає? Зараз ми живемо серед усіх тих подій, які відбуваються навколо. А Дух Ісуса, якщо погоджуємося вірити, дає нам бачити любов, якою є наш Бог, бо Він, – життя, джерело життя, чудо з чудес, дивовижна, невимовна тайна, – увійшов до людського тіла, прийняв на Себе всю нашу слабкість. Тоді ми не можемо не бачити, що в усій нашій слабкості, у нашому страхові і в гріху, в убогості нашої плоті, ми є величчю Отця, кожен із нас, в єдиному улюбленому, єдинородному Синові, Ісусові. Так, ми люблені в єдинородному улюбленому Синові, але це звіщається нам не для того, щоб ми жили самі для себе, а щоби в нас реалізувався прихід любови, її перемога, вічний плід любови, якою є сам Бог, щоби ми обожествлялися вже тепер.

Саме таку переміну погляду нам даровано прийняти цими днями. Смерть – це забуття, що йде від серця, а преображення нагадує нашій пам’яті, що в кожному з нас може виявитися той єдинородий улюблений Син. Коли темрява згущується навколо нас, а иноді – в нас, просімо Святого Духа, щоби постійно показував нам світло Ісуса, щоби дав нам наново відкрити в тих, які є навколо нас, – а чим ближчі ми до людини, тим важче нам її терпіти, – відкрити в кожній людині улюбленого Сина Отця. І про це йдеться в стосунках на рівні націй, всередині народу, з кожною особою. Нам слід заборонити собі всяке судження, яке відштовхувало б, містило б у собі зневагу, всяке слово, яке видавало б судження, що виникає в нас мимоволі і за яке ми не відповідальні. Навіть найзлочинніші люди, що в ці часи мордують нас, покликані до спасення. Таємниця, глибокий зміст преображення полягає в тому, щоби прийняти той погляд Отця, бачити кожну людину такою, як Отець бачить її в людському вигляді Ісуса. І радість від того погляду засяяла в преображенні. Ми всі покликані бути улюбленими синами Отця і вже ними є, адже ми охрещені в Ньому.

І тепер, упродовж цієї Божественної літургії, що є великим преображенням, у своєму бажанні бачити нашого Бога, бачити кожну людину такою, якою вона є насправді, а не якою показує її приваблива чи неприємна зовнішність, у своєму бажанні бачити Отця, не забуваймо, що бачимо Бога лише тоді, коли самі обожествляємося. Ми бачимо лице Господа Ісуса, стаючи Ним, не стаючи «господом», а будучи «одним» із Ним. Споглядаймо обличчя нашого Отця, приймаючи Його погляд, Його світло. Дозвольмо Йому перемінити нас. Тоді ми зможемо заспівати від щирого серця: «Ми виділи світло істини». А світло – це сяйво любови. Не забуваймо про це.

Автор: Жан Корбон

Усе по темі: Преображення Господнє