Побачити себе в присутності Божій

Текст:

«Господи, вийди від мене» (Лк. 5:8), – мовив рибалка Симон, коли побачив на власні очі Господнє диво, і, більш за все, відчув всім своїм єством Хто саме перебуває поряд з ним. Відчув, коли став свідком дива, хоча до того моменту був слухачем Христової проповіді і перебував у тому самому човні з Христом.

Щось подібне стається і в нашому житті. Лише якісь екстраординарні події, чи добрі, чи погані, примушують декого з нас відірватися від метушні цього світу і згадати, що окрім видимого існує ще невидимий світ. А що ж далі? Що роблять зазвичай люди, коли згадують, а хто і вперше відкриває для себе потойбічну реальність, яка не обмежена рамками видимого світу? – Зазвичай забувають і повертаються до звичного ритму життя. До наступного Божого нагадування. Проте не так відбувалися справи з рибалкою Симоном.

«Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!» – Симон відчув не тільки те, Хто саме перебував поряд з ним, але й побачив у цій ситуації і себе, і через це зміг поставити собі безпомилковий «діагноз»: він – грішна людина, якій нема чого робити в присутності… тут треба було поставити єдино правильне означення – в присутності Божій, але юдею, а саме такого віросповідання був Симон, таке навіть на думку не могло спасти, тому Симон відчув, що йому власне немає чого робити в присутності святої людини, цілком можливо, Божого пророка. Людини, яка за тогочасним сприйняттям була на порядок святішою, менш грішною перед Богом ніж малоосвічений рибалка. Людини, чимось подібній на Івана Хрестителя.

«Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!» (Мт. 11:12), – а от ці, цілком звичні для нас слова, стали справжньою сенсацією для Симона-Петра та його одноплемінників, а все через те, що «спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився» (Еф. 2:8,9). Тільки про це людство дізнається згодом, завдяки поширенню проповіді Благої звістки, завдяки «ловцям людей», одним з яких став рибалка Симон, більш відомий нам як апостол Петро.

Проте цього перетворення безіменного рибалки у всесвітньо відомого апостола Петра не сталося б, якщо б він не побачив себе в присутності Божій, не залишився б байдужим спостерігачем, не увійшов би в стосунки з Богом.

Братство “Vita”

Усе по темі: 18 неділя після П’ятидесятниці