Заповіді Божі – зовнішній закон, даний Богом на додаток до ослаблого (внаслідок гріховного життя) у людини внутрішнього орієнтиру – совісті.
«Ісус сказав..: хто любить Мене, той слово Моє збереже; і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до Нього і оселю сотворимо у Нього. А хто не любить Мене, слів Моїх не береже; слово ж, яке ви чуєте, не Моє, а Отця, Який послав Мене» (Ін. 14:23-24).
***
Бог у Заповідях Своїх повеліває робити одне і не робити друге не через те, що Йому “просто так хочеться”. Усе, що Бог заповідав робити – корисне для нас, а що заборонив – шкідливе. Навіть звичайна людина, яка любить свою дитину, учить її: “Пий морквяний сік – він корисний, не їж багато цукерок – це шкідливо”. А дитині не подобається морквяний сік, і вона не розуміє, чому шкідливо їсти багато цукерок: адже цукерки солодкі, а морквяний сік – ні. Тому вона і чинить опір батьківському слову, відштовхує склянку із соком і лементує, вимагаючи ще солодкого.
Також і ми, дорослі “діти”, більше прагнемо до того, що приносить нам задоволення, і відкидаємо те, що не відповідає нашим примхам. І, відкидаючи Слово Отця Небесного, скоюємо гріх.
протоієрей Олександр Торік
* **
Заповіді Божі вищі за всі скарби світу.
преподобний Ісак Сирин