Віра і невірство

Текст:

Давайте спробуємо розглянути наступний євангельський епізод, зцілення Христом розслабленого в Капернаумі, як театральну виставу. Такий підхід допоможе нам поглянути на події пильніше, як на окремий, закінчений сюжет, а не як чергове чудесне зцілення Спасителем, що губиться на тлі інших. Отже, приступимо.

Головним героєм цієї вистави є Господь Ісус Христос. Разом з Ним на сцені в перших рядах виступають: розслаблений, якого принесли четверо небайдужих (див. Мр. 2:3) і книжники, які тільки шукали нагоди, щоб звинуватити Ісуса в чомусь негожому. Тлом вистави виступає натовп, який на відміну від книжників, схвально реагує на чудесне зцілення. Сама подія відбувається всередині приміщення, яке під час дійства зазнає косметичних змін – у буквальному розумінні позбувається даху.

Але це ще не все, адже поза сценою залишається невідома четвірка, завдяки віри якої стає можливим зцілення, а сама ця подія зафіксовується на євангельських сторінках. З цього виходить, що нарівні з Ісусом на перший план виступає віра, яка примушує четвірку невідомих героїв вдатися до кардинальних заходів, щоб допомогти хворому другові, а також невірство книжників, яке не дозволяє їм побачити явне диво, яке здатен побачити незаангажований натовп.

І на це протистояння віри і невірства варто звернути особливу увагу, бо з подібним кожен з нас стикається мало не щодня, саме наше життя складається з цього протистояння: чи віримо ми Богові, чи довіряємо Його слову, чи покладаємося ми на Нього, або ж покладаємося на власні сили і розум. І виходячи з рішення, яке ми оберемо: покладатися на Бога або ж на власні сили, залежатимете наше сприйняття оточуючої дійсності.

І не варто самовпевнено поспішати із заявами, на кшталт: «А я та дім мій будемо служити Господеві» (Нав. 24:15), – як свідчить вся біблійна історія, люди, які декларували подібне, невдовзі впадали в гріх ідолопоклонства. І якщо в стародавні часи люди поклонялися бовванам, у наш час місце подібних ідолів міцно зайняли гроші, здоров’я, становище в суспільстві, думка оточення чи навіть приналежність до «правильної» церковної общини чи конфесії. Тобто часи змінилися, а спокуси і гріхи залишилися тими самими, тому і не варто поспішати із швидкими заявами.

А з чим варто поспішати, так це із закликом про Божу допомогу, особливо, коли з проханням до Бога звертається кілька осіб: «Бо де двоє чи троє в Ім’я Господнє зібрані, там Він серед них» (див. Мт. 18:20). Що власне і сталося у випадку зцілення розслабленого в Капернаумі, де віра кількох людей стала причиною здійснення явного дива.

Подібне може статись і в нашому житті, якщо зголосимося вчинити з кимсь добре в ім’я Господнє: можливо віри нашої забракне, щоб «рухати горами» (див. Мр. 11:23), проте її виявиться достатньо, щоб «розібрати дах» задля блага ближнього.

Братство “Vita

Усе по темі: 6 неділя після П’ятидесятниці