Усе залежить від нашої щирості…

Чи знаєш ти, любий друже, що кожного разу, коли ти в неділю, у святковий день не йдеш до церкви, то приймаєш дуже важливе, можливо, найважливіше в житті рішення? Воно стосується не лише твого теперішнього життя, але й вічного життя твоєї душі. А воно всіх нас чекає. І може початися дуже швидко – можливо, навіть сьогодні.

Ти – хрещена людина. Слава Богу. Але якщо людина хрещена, це не означає, що місце в раю їй забезпечене. Такий погляд – не православний, єретичний. Адже важливо також, як людина живе.

Чому ж ти не ходиш? Які думки тебе відводять від храму?

Адже відводять саме думки.

Здається, це твої думки, бо вони у твоїй голові. Але це не так.

Ми говоримо: “До мене прийшла думка”. Так, думки приходять. Звідкись приходять. Є думки від Бога і є думки від диявола. І ті, і інші приходять у нашу голову, а ми кажемо: “Я подумав”.

Як дізнатися, яка думка від Бога, а яка від диявола?

Дивися, до яких дій тебе ця думка веде, куди направляє: до церкви чи від церкви? До молитви, до посту, до покаяння, до Сповіді, до Причастя, до Вінчання (якщо ви одружені), до терпіння, до прощення, до добрих справ – чи від усього цього, під будь-яким приводом. Навіть найпристойнішим.

Дивися, які почуття, який стан душі в тобі народжують думки. Якщо мир, любов, смирення, тишу, спокій – найімовірніше, це думки від Бога. Якщо злобу, гордість, страх, зневіру, відчай – від лукавого.

Будь-які думки проти Православної віри, проти Бога, проти Церкви Христової, проти молитви і посту – від диявола.

Існує набір поширених прийомів-думок, за допомогою яких невидимий ворог старається не допустити людину до Бога.