Богопізнання Григорія Палами

Для людини, яка мало знається в богослов’ї, буває досить складно вникнути в проблематику богословських суперечок Візантії XІV ст. Втім, за бажання нескладно ознайомитися з доступною літературою з богослов’я і церковної історії, що описують події того часу. Відмітимо для себе лише кілька моментів.

Варлаам, який познайомився з молитовною практикою афонських ченців, знайшов її неправославною і звинуватив ченців в єресі. Варлаам критикував і спосіб молитви, і саме вчення про бачення Нествореного Божественного (чи Фаворського) світла. На його думку, йшлося не про вираження духовного досвіду пізнання Бога, а про стан самоомани, самовтіхи.

Святитель Григорій, будучи афонським ченцем, встав на захист чернечої молитовної практики і пояснив, у чому саме полягає вчення про бачення Нествореного Фаворського світла (чи божественних енергій). На захист ченців-ісихастів Палама написав твір під назвою – «Тріади на захист тих, що священно-мовчать». Він ділиться на три частини по три розділи в кожній (звідси і назва – Тріади).

Перша Тріада присвячена питанню про пізнання Бога. Святитель Григорій наполягає на тому, що Бог у тій мірі, в якій це можливо, пізнається не зовнішнім філософським міркуванням, а шляхом духовного одкровення в Христі. Христос врятував і відновив усю людину, тому вся людина з душею і тілом через молитовний досвід отримує і досвід пізнання Бога, досвід просвіщення благодаттю Божою.

Друга Тріада спростовує ідеї Варлаама про те, що зовнішня мудрість – філософія – може дати людині спасіння. Палама пише про те, що людина спасається не силами свого розуму і не залученням до якихось вищих форм філософського знання. Спасіння – це дар Божий, до якого вірні можуть залучитися тільки через життя в Христі.

Третя, завершальна, частина Тріад розглядає питання про обоження і Нестворене Фаворське світло, про залучення до якого і вчили ченці-ісихасти. Святитель Григорій учив, що Бог залишається незбагненним по Своїй суті, проте це не означає, що Він цілком і повністю недоступний людині. Пізнання Бога відбувається через залучення до Його Нестворених Божественних енергій, благодаті. Божественні енергії – це слава Божа, неодноразово описана у Священному Писанні: як у Старому, так і в Новому Завіті. Це світло Преображення, це світло Воскресіння Христового. Саме цим енергіям, до цього світла і залучається людина, просвічується ним.

Преображення Господнє, ікона

Будь-яка єресь – спотворення церковної відкритої Богом істини. Варлаам Калабриєць, Григорій Акіндін, Никифор Григора у своїй полеміці зі свт. Григорієм встали на шлях раціонального пізнання, дуже високо оцінювали можливості людського розуму, ставлячи розумне пізнання на перше місце. Для святителя Григорія Палами богопізнання – це шлях духовного богоспілкування, шлях молитви і безмовності. Для його супротивників – швидше шлях інтелектуального розвитку, раціоналізму. Святитель Григорій захищав православний досвід духовного життя. Стверджував, що людина, як і апостоли під час Преображення Господнього, може за даром Божим бачити Божественну славу, явлення Божественних енергій. А Варлаам, наприклад, вважав, що світло Преображення є створене і речове явище.

Чому ж так важливо, що свт. Григорію присвятили окремий тиждень Великого посту? Великий піст – це час молитви і покаяння. Тут можна згадати слова преподобного Серафима Саровського: «Молитва, піст, пильнування і всякі інші справи християнські, скільки не хороші вони самі по собі, проте не в творенні тільки їх полягає мета нашого християнського життя, хоча вони і служать необхідними засобами для його досягнення. Справжня ж мета життя нашого християнського полягає в надбанні Духа Святого Божого. Піст же, і пильнування, і молитва, і милостиня, і всяка добра справа, що робиться заради Христа, – суть засоби для надбання Святого Духа Божого».

Преподобний Серафим говорить про пізнання Бога, про те, що наше християнське життя є засіб до пізнанні Бога, до надбання благодаті Духа Святого. Святитель Григорій Палама якраз і роз’яснив, що таке благодать Божа, що це не просто якийсь створений дар, але це енергія Божа, Сам Бог, Який відкриває Себе людині в досвіді духовного життя.

Тому під час Великого посту, звершуючи пам’ять святителя Григорія, Церква нагадує вірним про те, яка головна мета духовного подвигу – надбання благодаті, просвіщення Божественним світлом. Це те, до чого повинен прагнути кожен вірний.

Автор: священик Василь Куценко

Усе по темі: Друга неділя Великого посту