„Хто не бере хрест свій і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене” (Mф. 10:38).

Звернімо і ми сьогодні наші очі до Голгофи! Ми, християни, прийшовши до Церкви у Хрестопоклонну неділю, бачимо на тетраподі Розп’яття. Дивлячись на це зображення, споглядаємо у всій величі красу любові, яку на Голгофі виявив нам Господь наш Ісус Христос. Задля нашого спасіння Спаситель Сам обрав Собі хресну дорогу життя, її початком було народження в печері, сповнене турбот і приниження, а завершенням була гора Голгофа. На Голгофі Бог відкрив Себе безмежною любов’ю, взявши на Себе гріхи усього світу. Усе земне життя нашого Господа було безперервним подвигом любові, але на Голгофі вона засяяла дивним, Божественним світлом, перед яким померкло навіть сонце. Його невинного прибивають до Хреста, а Він у цей час благає Свого Небесного Отця: “Отче, прости їм, бо не відають, що чинять” (Лк. 23:34). Хіба може бути щось вище і краще, ніж ця чудова молитва любові?

Животворящий Хрест Господній повсякчасно нагадує нам про те найбільше благодіяння, яке виконав Син Божий ціною Своєї смерті. Святий Хрест показує всю істину нашої віри. Споглядаючи на Хрест, ми усвідомлюємо і глибину наших гріховних падінь, і велич справи відкуплення, яке вчинив Господь.

Ще під час Свого земного служіння Господь говорив: “Хто не бере хрест свій і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене” (Мф. 10:38).

Для християнина Хрест Господній – невичерпне джерело для нашого духовного вдосконалення. Він навчає, що потрібно знати християнам про Бога і про себе.

Хрест Христа Спасителя розкрив зміст людських страждань. Він показав, що життя – це подвиг і обов’язок, а за це дає людині віруючій неминуче блаженство. Ми самі можемо бачити, що Хрест, який несе християнин за свого життя, – це не тільки випробування і смуток, а це дорога до Неба. Хрест наближує нас до Христа Спасителя. Тому що без випробування неможливо прийти до живого усвідомлення своїх гріхів та принести щире покаяння перед Богом.

Кожного разу біля підніжжя Святого Хреста відбувається наша зустріч із Христом Спасителем. І як колись на Голгофі Він узяв на Себе гріхи людей, так і тепер Він бере наші гріхи, якщо ми з вірою і покаянням підходимо до Його Святого Хреста, якщо глибоко і з любов’ю переживаємо внутрішній зв’язок із Ним, відчуваємо особливу зміну в нашій душі.

Не будьмо глухими до цієї Божої любові до нас! Відповідаймо Богові своєю взаємною любов’ю. Свою любов до Бога, насамперед, виявляймо виконанням Його заповідей, бо хто не виконує заповідей Божих, той не любить Бога. Коли ми це належно зрозуміємо, то здригнеться і наше холодне серце, і з’явиться покаяння, якого бажає від нас Христос.

Підійдімо ближче до Хреста Христового і запитаймо себе, чи йдемо ми стопами Його, називаючи себе справжніми християнами? Чи стаємо ми добрішими, кращими, чистішими душею?

У цю Хрестопоклонну неділю прославлення і поклоніння Святому Хресту Господньому щиро молімося, щоб усе, що випромінює Святий Хрест, було супутником життя кожного із нас! Молімося і за те, щоб Господь допоміг нам провести всі подальші дні Святого Посту і поклонитися Його святому Воскресінню! Амінь.

За матеріалами сайту https://cerkvalvelesnytsya.іo.ua

Усе по темі: Третя неділя Великого посту