Не говори неправдивого свідчення на ближнього твого.
Цією заповіддю Господь Бог забороняє всяку брехню, як наприклад: неправдиві свідчення на суді, доноси, наговори, плітки, лихослів’я і наклеп. Наклеп є справа диявольська, бо само ім’я “диявол” означає “наклепник”.
Усяка брехня негідна християнина і не узгоджується з любов’ю і пошаною до ближніх. Ап. Павло наставляє: “Тому, відкинувши неправду, говоріть правду кожний ближньому своєму” (Еф. 4:25). Відносно засудження Спаситель категорично заявив: “Не судіть, то і вас не судитимуть” (Лк. 6:37). Ближній виправляється не засудженням або кепкуванням, а любов’ю, поблажливістю і доброю порадою. Треба пам’ятати і про свої слабкості. Взагалі, необхідно приборкувати свого язика і утримуватися від марнослів’я. Адже слово – це найбільший дар Творця. Тварини цього дару не мають. Коли ми говоримо, ми уподібнюємося Творцеві, слово Якого негайно стає справою. Тому дар слова потрібно вживати виключно для доброї мети і на славу Божу. Відносно марнослів’я Ісус Христос учив: “Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний: бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений” (Мф. 12:36-37).