Побачивши Його, дух стряснув його
Життя день за днем іде вперед. Після зими оживає природа і наповнює наше життя весняним теплом і радістю квітів дерев і галявин. Та в цій радісній зовнішній атмосфері триває час посту, продовжується наше приготування до празника Пасхи Христової. Ми продовжуємо нашу духовну боротьбу, працю над очищенням душі з гріхів з допомогою молитви і сповіді, духовною обновою себе і свого життя через покаяння і навернення. Тим самим стараємося відновити, зміцнити свої духовні стосунки віри і любові з Богом, ще на один крок зблизитися до Ісуса Христа..
Євангеліє неділь Великого Посту допомагає нам зробити черговий крок зближення до Бога. У другу неділю посту ми читали розповідь про оздоровлення розслабленого, котрий потребував допомоги товаришів, щоб зустріти Ісуса і отримати оздоровлення. Ця подія принесла нам духовну науку, що піст, це час духовного оздоровлення, бо багато проблем і хвороб у житті є наслідком наших гріхів.
Сьогоднішнє Євангеліє, четвертої неділі посту, розповідає про оздоровлення Ісусом молодого хлопця від впливу злого духу. Цією подією Ісус навчає нас, що піст, це час духовної боротьби з власними гріхами і спокусами злого духу, який хоче панувати над нами. Подібну боротьбу переживав батько, шукаючи порятунку для сина. Щоб вилікувати його, батько шукав допомоги в людей, в апостолів, а потім прийшов до Ісуса. На прохання батька вилікувати його сина, Ісус відреагував певним жалем, кажучи: „О роде невірний і розбещений! Доки буду з вами, доки терпітиму вас?” (Мф. 17:17). Цим Він вказав на причину недуги сина – гріхи невірності і розбещеності.
Оздоровлення біснуватого хлопця пригадує нам три важливі речі:
– різні нещастя і хвороби в нашому життя дуже часто є наслідком гріхів, зокрема невірності Богові і розбещеності – пристрастей тіла.
– навернення, очищення з гріхів, духовне і тілесне оздоровлення постійно потребує Божої допомоги, про що Ісус виразно сказав: „Без Мене не можете робити нічого” (Ін.15:5).
– злий дух спричиняє в нас різні проблеми і душевний неспокій через брак знання і розуміння науки Ісуса Христа.
Недавно до мене звернулася за порадою одна жінка, котру почав переслідувати сильний душевний неспокій, не могла спокійно спати. Для боротьби з тою проблемою вона придбала собі молитовник і молилася молитви на відігнання злих сил. Та від цього їй не ставало краще, а навіть гірше. Таке явище було для мене дивне і незрозуміле. Під час розмови я попросив її показати ці молитви, які вона молилася. Як виявилося, там були надруковані молитви, які може відмовляти над хворими тільки священик. Тоді і виявилася причина її неспокою.
Серед засобів духовної боротьби, які Ісус залишив нам: Євангеліє і Святі Тайни, окремі дари він дав лише апостолам, щоб оздоровляли людей від злих духів і різних хвороб, які не можуть вилікувати самі. Коли хтось хоче перемогти різні спокуси, підступи сатани без належного духовного приготування, зміцнення себе Божою ласкою і вживає для цього засоби, на які не має Божого благословення, тоді такі старання будуть безуспішні, бо ніколи слабший не може перемогти сильнішого суперника. Лише маючи достатньо Божої сили і захисту через молитву, Святі Тайни, Боже благословення, ми можемо бути впевнені в успіхах боротьби з гріхами і спокусами.
Пригадаймо собі, що говорить апостол Павло про духовну зброю християнина: „Нарешті, браття мої, зміцнюйтесь Господом і могутністю сили Його. Одягніться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощів диявольських, бо наша боротьба не проти крови і плоті, а проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних. Для цього прийміть повну зброю Божу, щоб ви змогли протистояти в день злий і, все подолавши, вистояти. Отже, станьте, підперезавши стегна ваші істиною‚ і зодягнувшись у броню праведности, і взувши ноги в готовність благовістити мир; а понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого; і шолом спасіння візьміть, і меч духовний, що є Слово Боже” (Еф. 6:10-17).
Отож, щоб успішно вирішувати життєві справи і проблеми з Божою допомогою, треба мати міцну віру і надію на Бога, які запевнять нам надійну Божу опіку, а тоді успішними будуть усі наші духовні старання і молитви. Амінь.
Автор: о. Михайло Чижович
Усе по темі: Четверта неділя Великого посту