Свято Благовіщення

Благовіщення, Філіп де Шампань

Назва свята вказує на якусь особливу, нечувану раніше “радісну звістку”, що прозвучала одного дня у світовій історії. Цим і пояснюється відсутність у свята підзаголовка (особливо в повсякденній мові), який уточнює сенс: вимовляючи одне лише слово “Благовіщення”, ми не боїмося бути невірно зрозумілими, бо “радісних звісток” було багато, але Благовіщення сталося лише одного дня.

Але те, що займає кілька рядків євангельського оповідання, готувалося всією історією старозавітного людства, і в діалозі ангела і Діви Марії ця історія набула свого сенсу і довгожданого завершення. Старий завіт Бога з людиною, що мав підготовчий і тимчасовий характер, віднині змінюється новим союзом з усім людством і на всі часи.

Одними лише своїми силами людина не могла здолати найглибшу прірву, що виникла між нею і Богом, бо страшний удар, що стряс її в незапам’ятні часи (гріхопадіння прабатьків), розколов її від верху до низу: від вищої свідомості до тілесної природи. Людина перестала належати своєму Творцеві, а значить – і своєму розумному “я”. Була потрібна зустріч і реальне з’єднання Божественної і людської природи через Боговтілення. Тільки так могла бути повернена в первозданну гідність цілісна природа людини. І в особі Марії людство досягло вищої точки свого духовно-морального розвитку і очищення на шляхах відновлення Союзу з Богом.

Непоміченим було явлення Діві Марії вісника Небес, ніхто не чув розмови, що сталася між ними. Анітрохи не змінилося видиме життя ні в самому Назареті, ні тим більше в гордовитому Римі після зникнення ангела. Але як здивувалися б жителі величезної багатомовної Імперії, якби дізналися, що саме в цій непримітній події знайшла своє виправдання і завершення вся історія людства від Адама і що їхні нащадки стануть відлічувати Нову еру від Дня Народження Хлопчика, Якого оточення зневажливо називало “сином теслі!”

Сьогодні початок нашого спасіння…”, – співається за богослужінням свята Благовіщення. Продовженням його стане життя Боголюдини Ісуса Христа – “Другого Адама”, а завершенням – Тайна вечеря, Голгофа, вигук “Зверши-лось!”, сходження в Пекло, Воскресіння, Вознесіння і сидіння “праворуч Отця”.

Автор: Юрій Рубан

Усе по темі: Благовіщення Пресвятої Богородиці