Хресна смерть Месії, центр Його рятівного подвигу, була предметом багатьох старозавітних пророцтв і священних передвказівок, як, наприклад, жертвопринесення Ісаака, принесення жертв у Храмі та інших біблійних подій. Із старозавітних пророцтв про страждання Боголюдини найяскравішим є пророцтво Ісаї, яке ми тут наводимо.
“Господи! – починає пророк, вказуючи на неймовірність того, про що він пише, – хто повірив чутому від нас, і кому відкрилася сила Господня? Бо Він зійшов перед Ним, як пагін і як паросток із сухої землі; немає у Ньому ні вигляду, ні величі; і ми бачили Його (Месію), і не було у Ньому вигляду, який приваблював би нас до Нього. Він був знехтуваний і умалений перед людьми, муж скорбот, що пізнав болісті, і ми відвертали від Нього лице своє; Він був зневажуваний, і ми ні у що ставили Його. Але Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; а ми думали, що Він був уражений, покараний і принижений Богом. Але Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися. Усі ми блукали, як вівці, зведені були кожен на свою дорогу: і Господь поклав на Нього гріхи усіх нас. Він був мучимий, але страждав добровільно і не відкривав уст Своїх; як агнець, ведений був Він на заколення, і як агнець перед тим, хто стриже його, безмовний, так Він не відкривав уст Своїх. Від пут і суду Він був узятий; але рід Його хто пояснить? бо Він відірваний від землі живих; за злочини народу Мого перетерпів страту. Йому призначали гріб зі злочинцями, але Він похований у багатого (Йосифа Аримафейського), тому що не вчинив гріха, і не було неправди у вустах Його. Але Господу (Богу-Отцю) вгодно було уразити Його, і Він віддав Його на муки; коли ж душа Його принесе жертву умилостивлення, Він побачить потомство довговічне (людей, які спокуті Ним), і воля Господня благоуспішно буде виконуватися рукою Його. На подвиг душі Своєї Він буде дивитися із задоволенням; через пізнання Його Він, Праведник, Раб Мій, виправдає багатьох і гріхи їхні на Собі понесе. Тому Я дам Йому частку між великими, і з сильними буде ділити здобич, за те, що віддав душу Свою на смерть, і до лиходіїв приєднаний був, тоді як Він поніс на Собі гріх багатьох і за злочинців зробився заступником” (Ісаї 53:1-12).
У цьому пророцтві спокутна суть хресної смерті Месії, як добровільної жертви очищення людських гріхів, виражена з максимальною ясністю. Чудово, що саме на це пророцтво послався пророк Іоан Хреститель, коли Господь Ісус Христос тільки почав Своє громадське служіння, кажучи: “Ось Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу” (Ін. 1:29).
Нижче ми зупинимося на тому, що говорив Спаситель і Його апостоли про спокутні хресні страждання.