Таїнство Єлеопомазання (Соборування)

В Єлеосвяченні при помазанні хворого освяченим єлеєм закликається на нього благодать Божа для зцілення його від тілесних і душевних недуг. Це таїнство ще називається соборуванням, бо для його звершення збирається кілька священиків (“собор”), хоча, за необхідності, може звершувати його і один священик. Це таїнство веде свій початок від апостолів. Отримавши від Господа Ісуса Христа владу під час проповіді зціляти всяку хворобу і неміч, вони “багатьох хворих мазали оливою і зціляли” (Мк. 6:13). Особливо детально говорить про це таїнство апостол Яків: Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвітерів Церкви і нехай помоляться над ним, помазавши його оливою в ім’я Господнє. І молитва віри зцілить недужого і підведе його Господь; і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому” (Як. 5:14-15).

Святі апостоли нічого не проповідували самі від себе, але учили тільки тому, що заповідав їм Господь і вселяв Дух Святий. Апостол Павло пише: “Сповіщаю ж вам, браття, що Євангеліє, яке я благовістив, не є людське; бо я прийняв його і навчився не від людини, а через одкровення Ісуса Христа” (Гал. 1:11-12).

Видима сторона таїнства полягає в тому, що священнослужителі послідовно звершують семикратне хрестоподібне помазання хворого єлеєм. Помазання супроводжується молитвами, читанням встановлених уривків з апостольських послань і Євангелія. При самому помазанні семикратно вимовляється молитва: “Отче Святий, Лікарю душ і тіл, Ти послав Єдинородного Твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, Який усяку недугу зціляє і від смерти визволяє, зціли і раба Твого (рабу Твою) (ім’я) від тілесної і душевної його (її) немочі й оживотвори його (її) благодаттю Христа Твого…”

Примітки

Перед початком Соборування в блюдо (миску) з пшеницею поміщається невеликий сосуд з єлеєм, як знак милості Божої, а до єлею додається червоне вино в наслідування “милосердного самарянина” і в нагадування про пролиту на хресті кров Христову; навколо ж сосуду ставлять у пшеницю запалені воскові свічки, а між ними – сім паличок з ваткою на кінці для семикратного помазання хворого. Усім присутнім роздаються запалені свічки. Після молитви про освячення єлею і про те, щоб він за благодаттю Божою послужив хворому для зцілення недуг душевних і тілесних, читаються сім обраних місць з апостольських книг і сім євангельських оповідань. Після прочитання кожного Євангелія, священик хрестоподібно помазує у хворого чоло, щоки, груди, руки, вимовляючи в той же час молитву до Господа, щоб Він, як лікар душ і тіл, зцілив Свого хворого раба від тілесної і душевної недуги. Після сьомого помазання священик розкриває Євангеліє і, тримаючи його письменами донизу, покладає на голову хворого, читаючи молитву про прощення гріхів. Тут за хворого перебуває перед Господом сонм Його служителів і молитвою віри від імені всієї Церкви благає Його, премилосердного, дарувати немічному відпущення гріхів і очистити його від всякої скверни. Мається на увазі і те, що людина, яка знемагає тілом і душею, не завжди здатна принести належне сповідання своїх гріхів; це полегшення совісті того, хто приймає таїнство єлеопомазання відкриває шлях і для благодатного лікування його від всякої тілесної недуги.

У деяких храмах іноді звершується особливий чин єлеопомазання одночасно над багатьма вірними. Зазвичай це звершується під час Великого Посту.