Чому про воскресіння Христове першими дізнаються жінки-мироносиці?

Взагалі в Євангеліях жінкам приділяється вкрай мало уваги. Це пов’язано не лише з тим, що положення жінки було досить низьким. Тут перед нами відкривається дивна природа жіночності як такої. Тільки в одному місці євангеліст мимохідь відмічає, що разом з Христом і Його учнями були жінки, які служили їм. У цих коротких словах “служили їм” перед нами розкривається те жертовне щире служіння жінок, яке і складає саму суть жіночої природи. Дивно, що перед очима Божими саме жінки стають першими, хто удостоївся свідоцтва ангела про воскресіння їх улюбленого Учителя. Зовсім не учням, не тим, кому, здавалося б, по праву мала прийти першою звістка про таку грандіозну подію, а простим жінкам. Ті, які знаходилися в тіні, виявляються гідними ангельського благовістя.

Чому саме жінки-мироносиці удостоюються першими такої звістки? Вся річ у тому, що сама жіноча природа припускає любов і жертовність як головну якість і основну цінність. Будь-яка жінка, незалежно від того, заміжня вона чи ні, за природою своєю – мати.

А мати – це та, хто може і повинна увібрати у своє серце усіх тих, хто поряд з нею – незалежно від статі і віку, незалежно від чеснот або гріховності. І от ця жіноча любов, незалежно від роздумів і нерозумінь, перемагаючи смуток і відчай учнів, змушує жінок, не роздумуючи, робити справу.

На відміну від учнів, які після хресної смерті Христової розійшлися в смутку і відчаї, у нерозумінні, як жити далі, жінки просто діють. Вони беруть аромати та миро. На світанку встають і йдуть до гробу Спасителя і – о диво! – бачать, що гріб порожній, їх зустрічає ангел і сповіщає радісну звістку про воскресіння Христове.

Тому хочеться побажати нашим жінкам не соромитися самих себе. Не соромитися своєї слабкості, в якій вони виявляються іноді куди сильнішими, ніж найсильніші чоловіки. Не соромитися своєї чуттєвості, позараціональності, яка виявляється іноді куди мудрішою за самі високомудрі роздуми. Не соромитися жити з простим відкритим і люблячим серцем. Тим самим серцем, яке є найцінніший дар, який може принести людина Богові.

Автор: протоієрей Павло Великанов

Усе по темі: Неділя жінок-мироносиць