Наприкінці світу станеться Друге пришестя Господа Ісуса Христа. Прийде Він в усій Своїй Божественній славі. І вся Боголюдська реальність Особи Спасителя стане очевидною всім.
Це нове пришестя Переможця смерті викличе загальне воскресіння всіх померлих людських тіл. Душі з’єднаються з тілами. Воскресіння це здійсниться за Словом Божим – і мертві оживуть.
Воскресіння мертвих – один з основних догматів Православ’я, 11-й член Символу Віри: “Чекаю воскресіння мертвих”. На жаль, як це ні прикро, більшість наших сучасників, які навіть вважають себе православними, в особисте воскресіння у своєму власному тілі вірять мало, чи – взагалі не вірять.
Але безсумнівність істини воскресіння і важливість віри у воскресіння апостол Павло виразив у таких словах: “Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес. А якщо і Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша. Крім цього, ми були б лжесвідками Божими, тому що свідчили б про Бога, що Він воскресив Христа, Якого Він не воскресив, якщо мертві не воскресають… Але Христос воскрес з мертвих, первісток серед померлих… Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть” (1Кор. 15:13-15,20-22).
* * *
Бог створив людину безсмертною душею і тілом. Смерть же тіла, розлучення душі з тілом, на яке була засуджена людина, яка не покорилася в раю Закону Божому – є тільки особливий неприродний стан душі і тіла – страта безсмертної людини. І наприкінці часів цей протиприродний стан має бути подоланий і людина має бути відновлена в повній своїй єдності.
Воскресіння мертвих є важливою умовою повноти і досконалості Божого суду. Учителі Церкви одноголосні в думці про те, що суд буде повним і досконалим, тільки якщо перед ним з’явиться вся людина, а якщо цілісна людина складається з душі і тіла, які грішили разом, то такою вона і повинна з’явитися на суді.
Воскресіння мертвих буде загальне і одночасне, як праведників, так і грішників: “Буде воскресіння мертвих, праведників і грішників” (Діян. 24:15), – каже ап. Павло.
Пророцтва про загальне воскресіння мертвих містяться ще в Старому Завіті: “А я знаю, Відкупитель мій живий, і Він в останній день воскресить з пороху цю мою шкіру, що розпадається, і я у плоті моїй побачу Бога“, – каже Іов (Іов. 19:25-26).
“Оживуть мерці Твої, повстануть мертві тіла!” – стверджує пророк Ісая (Іс. 26:19). “І багато з тих, що сплять у поросі землі пробудяться, одні для життя вічного, інші на вічну наругу і посоромлення“, – написано в пророка Даниїла (Дан. 12:2).
Дуже барвисто описана подія загального воскресіння в пророка Єзекиїля (Єз. 37:1-10): “Була на мені рука Господа, і Господь вивів мене духом і поставив мене серед поля, і воно було повне кісток, і обвів мене навколо біля них, і ось дуже багато їх на поверхні поля, і ось вони дуже сухі. І сказав мені: сину людський! чи оживуть кістки ці? Я сказав: Господи Боже! Ти знаєш це. І сказав мені: проречи пророцтво на кістки ці і скажи їм: “кістки сухі! слухайте слово Господнє!” Так говорить Господь Бог кісткам цим: ось, Я введу дух у вас, і оживете. І обкладу вас жилами, і вирощу на вас плоть, і покрию вас шкірою, і введу у вас дух, і оживете, і пізнаєте, що Я Господь. Я вирік пророцтво, як повелено було мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось рух, і стали зближатися кістки, кістка з кісткою своєю. І бачив я: і ось, жили були на них, і плоть виросла, і шкіра покрила їх зверху, а духу не було у них. Тоді сказав Він мені: проречи пророцтво духу, проречи пророцтво, сину людський, і скажи духу: так говорить Господь Бог: від чотирьох вітрів прийди, душе, і дихни на цих убитих, і вони оживуть. І я вирік пророцтво, як Він повелів мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і стали на ноги свої – дуже, дуже велике полчище“.
У воскресінні мертвих станеться відновлення людської природи в усій повноті – людські душі знову з’єднаються зі своїми людськими тілами.
Воскресіння мертвих саме в тілесному виді неоднозначно передбачив Сам Ісус Христос: “Істинно, істинно кажу вам, що настане час, і нині вже є, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть… Не дивуйтесь цьому, бо настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого; і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло, – у воскресіння суду” (Ін. 5:25,28-29).
“Тіла наші після воскресіння не втратять своєї суті: того, що тіло робить тілом, бо воскресіння – не є створення нового тіла, але оживлення і преображення старого. Своєю всемогутньою силою Бог воскресить тіла, що зітліли і розклалися. Бо Той, Хто спочатку створив тіло із пороху земного, може це тіло, яке хоча і розклалося і перетворилося на порох, знову відновити і оживити”, – каже преподобний Юстин (Попович).
“Те, що воскреслі тіла будуть по суті тотожні нинішнім тілам, показує і само слово “ἀνάστασις”, що означає повстання, повстання того, що лягло, заснуло, а не відновлення чогось нового. Якби воскреслі тіла були чимось зовсім новим, тоді воскресіння не було б повстанням, але новим творінням, і воскреслі тіла не мали б нічого спільного з померлими тілами. У такому разі спадкоємність особи була б порушена, і тим самим усе земне життя людини в тілі втратило б всякий сенс. Воскресіння не полягає в творінні чогось нового, але – в оновленні того, що вже було”, – підкреслює преподобний Юстин.
“Мати дізнається, що це – її син, і син дізнається, що це – його мати” – пише преподобний Єфрем Сирин. Це було б неможливим, якби воскреслі тіла були іншими, ніж ті, що ми мали в земному житті.
Таким чином, це будуть – не якісь “нові”, “інші” тіла, але ті самі, в яких ми існуємо зараз.
Усі елементи, почувши голос свого Творця, зберуться для виконання свого призначення скласти тіло людське і миттєво з’єднаються.
На нерозуміння, які іноді зустрічаються серед наших сучасників, що як же воскресне тіло, з чого воно складатиметься, якщо складові його елементи за час до загального воскресіння встигли побувати в декількох тілах (кругообіг елементів у школі всі проходили) – існує дуже проста відповідь.
За життя людини клітини її тіла багаторазово оновлюються – відмирають одні і народжуються інші. З тіла людини виводяться одні елементи і поступають у нього інші. За своє життя людина міняється повністю (!) не один раз. І в старості – ми маємо вже не те тіло, що мали в юності чи дитинстві. Проте ми самі себе – продовжуємо ідентифікувати як “Я”, пам’ятаємо все, що відбувалося з нами. Це до речі, – підтверджує те, що розум людини, її пам’ять – не має прив’язки до клітин і елементів її фізичного тіла, але – є властивість особливої нематеріальної субстанції людини – душі.
А відносно нашого фізичного тіла – не дивлячись на зміну його хімічного складу – ми продовжуємо впізнавати себе в дзеркалі, впізнають нас і наші родичі і знайомі. Причина в тому, що при заміні клітин нашого організму, що відмирають, нові творяться на основі того ж генетичного коду, який зберігається в нас усе наше життя, і який визначає як наш зовнішній вигляд, так і всю нашу фізичну суть. Тобто ідентифікація тіла – криється не в конкретних атомах (які за життя приходять і йдуть), але – в їх поєднанні і взаєморозташуванні.
* * *
Хоча після воскресіння тіла людські і будуть тими ж самими, в яких ми живемо тут, але це будуть за своїм станом вже інші тіла. Як тіло Ісуса Христа після Його воскресіння набуло здатності, наприклад, проходити крізь стіни, являтися невпізнаним апостолам.
Тіло це буде вже безсмертним і нетлінним: “Бо тлінному цьому належить одягнутися в нетлінне, і смертному цьому одягнутись у безсмертя” (1Кор. 15:53). “А наше життя – на небесах, звідкіля ми чекаємо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, Який перемінить тіло смирення нашого так, що воно буде відповідне славному Тілу Його, силою, якою Він діє і підкоряє Собі все” (Флп. 3:20-21).
Тіло це також не матиме і хвороб, які воно мало на землі, або – тілесних вад.
От як характеризують стан цього оновленого, воскреслого тіла святі церковні вчителі:
Св. Іриній Ліонський пише: “Преображення ж її (полягає в тому), що вона [плоть людська], смертна і тлінна, зробиться безсмертною і нетлінною, не за своєю власною суттю, але за дією Господа, Який може смертне вдягнути в безсмертне і тлінне в нетлінне”.
Св. Іоанн Дамаскін учить, що після воскресіння “спасені отримають тіло незмінне, безпристрасне, тонке, яким було тіло Господнє після Воскресіння, що проходило через замкнуті двері, не буде стомлюватися, не потребуватиме їжі, сну і питва”.
Преп. Юстин (Попович) говорить, що “головна відмінність між нинішніми і майбутніми воскреслими тілами і їх властивостями полягатиме головним чином у тому, що воскреслі тіла будуть безсмертні та духовні, і діятимуть духовним чином [залишаючись при цьому матеріальними]. Безсмертя їх полягатиме в тому, що вони не матимуть можливості померти, а духовність – у тому, що вони житимуть, як Ангели: “А ті, що сподобилися досягти того віку і воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж. І вмерти вже не можуть; бо вони рівні з ангелами і є сини Божі, ставши синами воскресіння” (Лк. 20:35-36).
Зберігаючи суть матеріальності, воскреслі тіла праведників сяятимуть благодатним, Божественним світлом.
Св. Іоанн Златоуст, слідуючи Св. Писанню, говорить про преображені тіла праведників саме в символах світла: “…Якими будуть воскреслі з мертвих? Послухай Самого Господа твого, Який каже: “Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього” (Мф.13:43).
Св. Макарій Єгипетський також вважає тіла воскреслих праведників світлоносними, вказуючи, що вони будуть причетні нествореному сяйву, яким просіяв Господь під час Його преображення: “Як тіло Господнє, коли зійшов Він на гору і преобразився в Божеську славу і в нескінченне світло, так і тіла святих прославляються і сяють. Бо як внутрішня слава була тоді розпростерта на тілі Христовому і засяяла, так само і у святих суща всередині сила Христова в той день буде виходити назовні – на тіла їх, бо ще нині розумом своїм причащаються вони від Його суті і єства”.
Це Божественне світло і слава не будуть однакові в усіх воскреслих тілах праведників, але будуть співвимірні міри їх святості. По слову ап. Павла: “Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі. Так і при воскресінні мертвих” (1 Кор. 15:41-42).
Воскреслі тіла грішників – теж будуть духовними і безсмертними. Але за вченням Церкви, тіла нерозкаяних грішників вже не стануть тілами Божественної слави, якими володітимуть праведники. Природа і властивості воскреслих тіл грішників будуть відповідні природі і характеру вічних мук.
Тіла нерозкаяних грішників відбиватимуть пристрасті, що гніздяться в них, відтворюватимуть внутрішній світ переступників Божественних заповідей, вселятимуть відразу.
Преп. Єфрем Сирин говорить про різницю тіл праведників і грішників після воскресіння: “Усі приймуть тіло, відповідно власних справ своїх. Тіло праведних засяє в сім разів сильніше за світло сонячне; а тіла грішників виявляться темними і наповненими смородом; і тіло кожного показує справи його, бо кожен з нас справи свої носить у власному тілі своєму”.
За словом блаженного Феодоріта, гідні небес вдягатимуться небесною славою, а негідні, які мають у помислах лише земне, “приймуть одіяння, відповідне їх вибору”.
Св. Кирил Єрусалимський благовістить про це: “Ми повстанемо і всі матимемо вічні тіла, але не всі подібні. Якщо хто праведний, отримає тіло небесне, в якому міг би він, як належить, поводитися з Ангелами; якщо ж хто грішний, отримає вічне тіло, що мусить терпіти муки за гріхи, щоб вічно горіти у вогні і не руйнуватися”.
* * *
При Другому пришесті Господа Ісуса Христа станеться не лише воскресіння мертвих.
Оскільки станеться зміна всієї матерії і її законів у світі – то станеться і зміна тих людей, кого ця подія застане живими. Тіла їх миттєво зміняться в духовні і безсмертні. Вони стануть такими ж, як і тіла тих, хто воскрес із мертвих.
Про це свідчить св. апостол Павло: “Ось кажу вам таїну: не всі ми помремо, але всі змінимось; раптом, в одну мить, при останній сурмі; бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось” (1Кор. 15:51-52).
І він же каже: “Сам Господь у час сповіщення, при голосі архангела і сурми Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніш; потім ми, що лишились живими, разом з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господеві у повітря і так завжди з Господом будемо” (1 Сол. 4: 16-17).
Таким чином, усі люди зрівняються, усі набудуть духовних тіл. І преображення це звершиться відразу, “в одну мить“, – силою Господа, Який з’явився, – тією ж силою, якою Він виведе із смерті всі тіла спочилих.