Після воскресіння мертвих і преображення живих Господь Ісус Христос звершить загальний, Страшний і останній суд. “Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї, і зберуться перед Ним усі народи; і відділить їх одних від одних, як пастир відділяє овець від козлів. І поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч” (Мф. 25:31-33).
Суд цей буде звершений над усіма людьми всіх часів: “Бо всім нам належить стати перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно з тим‚ що він робив, живучи в тілі, добре або лихе” (2 Кор. 5:10); “Усі ми станемо перед судом Христовим” (Рим. 14:10).
На суді будуть засуджені не лише справи, але і погані думки, почуття, погані бажання і слова.
І суд цей буде виключно справедливим, бо від всезнаючого і непогрішного Судді ніщо не приховане і нічиє зло і нічиє добро не буде ні перебільшене, ні зменшене. Христос – Єдиний Непогрішний, Всезнаючий, Всевидющий, Всеправедний і Всемилостивий. Це – запорука того, що суд кожної людини буде всеправедний, всемилостивий і непогрішний. Ніщо не буде ні перебільшено, ні зменшено, але все буде неупереджено затверджене і непогрішно зважене. Це буде найочевиднішою реальністю – одні голі факти, одні справи – духовні і тілесні: “І тоді віддасть кожному за ділами його” (Мф. 16:27). Тому при очевидній неспростовності доказів грішники не відмовлятимуться і не виправдовуватимуться.
У земному тілесному житті люди згідно зі своєю волею обирають добро чи зло. А Бог нікого не змушує ні до добра, ні до зла. Так само і диявол не може нікого змусити до зла. Людині пропонується і добро, і зло. І вона вибирає і робить те чи інше під час життя в тілі. Саме тому кожна людина і підлягає суду, через те, що робила усвідомлений вибір під час свого земного життя. Тому і вся наша вічність залежить саме від нас, наших справ, Суддя ж лише оцінюватиме їх остаточною ціною, щоб дати Свій остаточний суд про них.
Тому суд цей не буде “судовим розглядом” у нашому розумінні. Усе записано в душах людських, і саме ці записи, ці “книги” розкриваються, як сказано у Святому Письмі. Усе стає явним усім і самому собі, і стан душі людини визначає: куди їй іти – направо чи наліво. Йдуть одні в радість, інші в жах.
Усе вже відомо, і обговоренню не підлягає. І всі, хто при земному житті не повірив Ісусові Христу, не прийняв Його як Бога і Спасителя, нездоланно відчують усією своєю істотою, що цим самим вони ще на землі самі себе засудили на вічні муки: “Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого” (Ін. 3:18); “ Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерти до життя” (Ін. 5:24).
Покаяння на цьому суді вже буде неможливим: “Багато буде таких, які намагатимуться увійти, і не зможуть. Коли Господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи зовні, почнете стукати у двері і говорити: Господи! Господи! Відчини нам. А Він скаже вам у відповідь: не знаю вас, звідки ви” (Лк. 13:24-25).
Блаженний Феофілакт (архієпископ Болгарський) пише: “У цьому столітті ми можемо поступати і діяти так чи інакше, а в майбутньому сили душевні будуть зв’язані, і не можна нам буде створити якесь добро для умилостивлення за гріхи; “тоді буде скрегіт зубів” – це безплідне розкаяння”
* * *
Після останнього і Страшного суду Божого негайно в той же момент відбудеться кінець світу, і початок царства слави Христової, початок нового, блаженного життя праведників і вічного життя – страждання грішників.
Але кінець світу – це не знищення матеріального світу як такого; буття світу не кінчиться, світ не знищиться, але тільки зміниться – як не знищується людина, змінюючись і преображаючись із стану тлінного в нетлінний, із смертного в безсмертний.
Зміна світу буде здійснена вогнем, за свідченням слова Божого. При цьому преобразиться вся природа, зміниться весь матеріальний світ.
Апостол Петро каже про це: “А нинішні небеса і земля, які утримуються тим же словом, зберігаються для вогню на день суду і погибелі нечестивих людей… Прийде ж день Господній, як тать уночі, і тоді небеса з шумом перейдуть, а стихії, розпалившись, зруйнуються, земля і всі діла на ній згорять. Якщо так усе це зруйнується, то якими слід бути у святому житті і благочесті вам, що чекають і бажають пришестя дня Божого, коли розпалені небеса зруйнуються і розпалені стихії розтопляться? А втім, за Його обітницею, ми чекаємо нового неба і нової землі, на яких живе правда” (2 Пет. 3:7,10-13).
Св. Кирил Єрусалимський пише: “Прийде з небес Господь наш Ісус Христос, прийде зі славою при кінці світу цього в останній день. Бо буде кінець світу цього, і створений світ оновиться. Прибере Господь небеса не для того, щоб винищити їх, але щоб знову явити їх у кращому виді”.
За словами св. Єпіфанія, “при кінці світу творіння піддасться свого роду тяжкій смерті, але тільки для того, щоб повстати оновленим, і щоб разом з чадами Божими завжди служити не тлінню і гріху, але тільки правді. Небо і земля під час останньої пожежі не преобразяться на первісний хаос і не будуть повністю знищені, але тільки оновляться, після чого земля продовжить бути житлом, але житлом набагато досконалішим і для найдосконаліших жителів”.
Збереження матеріального світу після його кончини і оновлення Церква соборно зберегла на 5-му Вселенському соборі в 11-му правилі проти Орігена, яке свідчить: “Якщо хто говорить, що останній суд означає повне знищення тіл, і що закінченням усього буде [міфічна] нематеріальна природа, і що в майбутньому віці не буде нічого матеріального, але лише голий розум, нехай буде анафема”.
На новому небі і на новій землі не залишиться вже нічого гріховного, а житиме одна правда. Із закінченням Страшного суду вся драма землі закінчиться. І на небі і на землі повністю і остаточно скасується всяка влада і сила смерті, зла, гріха і диявола. Для їх існування залишиться лише пекло. У всіх же інших місцях Всесвіту буде вічне царство, і сила і влада Єдиного Бога.