Свято Трійці: Бог упокорюється перед людиною

Свято Трійці – це День народження Церкви через благодатне зішесття Духа Святого. У цьому дні для нас відкривається та нескінченна Божественна любов до людини, Його поблажливість до всіх нас.

Ми говоримо про те, що применшення Божества відбулося в особі Сина Божого, коли нескінченний, непізнанний, безсмертний, Всемогутній, Всюдисущий Бог став Людиною на землі. Не просто Людиною, а беззахисною маленькою Істотою, Яка переймає на себе увесь удар зла, увесь удар смерті і гріха. І перемагає його Своєю смертю.

Ми говоримо про применшення. Але ми можемо також говорити про те, як упокорюється перед людиною вся Свята Трійця. Як упокорюється Бог Отець, віддаючи Свого Сина в жертву людству. У цьому сенсі ми згадуємо Авраама, прабатька нашого, який йде на гору Моріа і веде з собою Ісаака на заклання. Бо якраз це є образ, який потім нам був показаний, коли Бог Отець віддав Свого Сина. Це применшення Батьківське. Це применшення Синівське.

Тут ми бачимо, як Дух Святий зменшує себе. Він сходить вниз. Адже насправді це ж для нас, для людей, на жаль, для занепалих істот, властиво увесь час падати, увесь час тягнутися до землі. Увесь час спрямовувати свій погляд вниз, жити земним.

Але заради того, щоб ми прагнули вгору, Дух Святий сходить вниз. Дух Святий підпорядковує себе законам цього світу, законам тяжіння, законам зіпсованості. За якими все, що не кинеш вгору, обов’язково впаде вниз. Усе земне прагне вниз, але ніяк не вгору. Окрім вогню, який увесь час прагне вгору.

І Дух Святий сходить, зменшується до нас, щоб ми Його пізнали особисто. Зменшується, щоб ми Його прийняли, з Ним з’єдналися. Щоб Їм наситилися, наповнилися, запалилися, як запалилися апостоли цими язиками полум’я в день Зішесття Святого Духа, у день П’ятидесятниці. Щоб і ми цим вогнем спрямовувалися вгору, щоб Він нас зводив до Свого Отця Небесного і до втіленого Сина Божого.

Тому цей день для нас – завжди той же самий, завжди дуже новий. Завжди відповідний дню святої П’ятидесятниці, яка здійснилася 2000 років тому. І тому актуальний нашому існуванню, нашому сьогодні. Бо Христос “учора й сьогодні і навіки Той же” (Євр. 13:8). Так само, як і Церква Христова.

Автор: протоієрей Алексій Умінський

Усе по темі: День Святої Трійці