Неділя Всіх Святих

Усі святі, Фра Анжеліко

Цього дня наша Церква віддає особливу почесть усім тим, хто, співпрацюючи з Божою ласкою тут на землі, жив з Богом, ходив у Його присутності, оберігався гріха, чинив добро, за що успадкував на небі вічну радість, пошану та повагу від Бога і людей.

Апостол Павло нас повчає: Бог „хоче, щоб усі люди спаслися і досягли пізнання істини” (1Тим. 2:4). А Христос каже нам: „Будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий” (Мф. 5:48). Отже Бог запрошує та кличе кожного з нас через Святе Євангеліє та Святу Церкву до святості. Святий Василій Великий про святість говорить так: „Святість – це цілковите і безустанне віддання себе Богові, та намагання подобатися Йому думкою та бажанням”.

В сьогоднішній Євангелії Ісус Христос нам пригадує, що дорога до Бога, до Неба, до вічності, до святості не є легка. „Хто не бере хрест свій і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене” (Мф. 10:38). Це означає, що прямуючи до досконалості, маємо подолати різні труднощі і негаразди, які так часто зустрічаються нам в щоденному житті. Проте варто жити: молитися, вчитися, працювати, докладати всіх зусиль, щоби бути вірними Богові, бо за ці труди нас очікує Небо. Ісус перед Своїм Вознесінням на Небо сказав: „Я йду приготувати місце вам” (Ін. 14:2). Коли ж ми своїм земним добрим християнським життям не осягнемо Неба, то там залишиться порожнє місце, яке ніхто інший не заповнить.

В єврейській мові слово святий означає, що свята особа або річ, є призначена тільки для служіння Богові. До такої особи чи речі, посвяченої Господові, вже ніхто не мав права. Коли йдеться про людину, вона сама до себе не мала права. До неї доступ мав тільки Бог. Вона була Його власність, інакше відбувалося святокрадство. Так само і кожен з нас, хто охрещений в ім’я Пресвятої Трійці, вже належить не до себе, але до Бога, і є покликаний до святого життя. Після святого Хрещення ми є посвячені Богові, ми отримали синівство Боже, стали храмами Бога живого. Бог до нас має право. Ми є власність Бога, Йому через хресних батьків присягали віру, любов та служіння. І коли ми не живемо життям достойним, християнським, коли здаємося під вплив світу, кажучи, що тепер святих немає, що всі чинять гріхи і ми чинимо, коли замість боротьби зі своїми пристрастями чи злими звичками ми виправдовуємо свою слабкість, то якраз поповнюємо гріх святокрадства.

Господь міг би вчинити нас усіх святими в одну мить і не було би в світі ніякого гріха, але Господь ставить нас на пробу, як ставив праведного Йова, коли допускав його терпіння і муки. Господь хоче щоб ми ставали святими своєю волею, своєю вірою і своїм бажанням. Це завдання, яке Бог ставить нам, як ціль нашого життя. А коли його виконаємо, то наша нагорода в небі буде велика. Але самі ми з нашими слабкими людськими силами не зможемо того осягнути. Тому Христос сказав: „Без Мене не можете робити нічого” (Ін. 15:5). Може нам це вдатись тільки тоді, коли ми будемо жити словами Святого Павла: „Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює” (Флп. 4:13). Це нам точно вдасться тоді, коли ми будемо жити словами Богородиці: „Я – раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм” (Лк. 1:38). Ми зможемо стати святими, коли будемо ставити перед своєю волею і бажаннями волю Божу, так як ставив Ісус на молитві в Гефсиманському саду: „Отче Мій! Якщо не може чаша ця обминути Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде воля Твоя” (Мф. 26:42).

Гефсиманська молитва, Джузеппе Чезаре

Саме для підтримки нашого прагнення до святості сьогоднішня неділя Всіх Святих приводить перед наші очі величезне число людей всіх часів, які вже відійшли від нас, які через своє життя на землі здобули особисту досконалість, святість. І вони для нас є доказом, що можемо багато змінити в нашому житті. Для нашого спасіння Церква ставить сьогодні перед нашими очима приклад тисяч святих, які говорять нам, що гріх не є вродженим знаком людської натури, а лише набутим через слабкість віри, через слабкість волі і слабе бажання бути з Богом. Приклад святих вчить нас, що слаба натура і хиби характеру не можуть бути виправданням перебування в стані гріха. Наші недоліки повинні бути предметом нашої боротьби, хоч часто доводиться боротися з ними ціле життя.

Але задумаймося, у чому полягає святість і як виглядає людина свята? Саме слово святість не належить до слів досить популярних у наші часи. Уявляється воно як безоглядна покірність всьому і всім, з цілковитим браком власної думки і власної ініціативи, з відчуженням від справ цього світу і справ людей. Значення слова „святий” стало викривлене і практично зневажене. І через таке розуміння святості сучасні люди не хочуть бути святими.

А бути святим, – то не значить бути ворогом усього, що земне і дочасне. Навпаки треба бути доброзичливим до людей, бажати всім добра і чинити те добро в міру своїх сил.

Бути святим – добрим християнином – не означає триматися далеко від тих, які, як ми вважаємо, є гіршими від нас. А навпаки, означає бути біля людей, навіть наших недоброзичливців і через свою любов, доброту і молитву давати їм можливість змінитися.

Бути святим – не означає не мати власної думки, підпорядковуватись іншим, не конфліктувати, бути наївним, добродушним і безвільним. То означає бути сильним духом і тілом, настільки, щоби перемогти самого себе, а це, деколи важче людині зробити, ніж стати президентом чи виграти війну.

Бути святим – означає також думати про світ, в якому живемо, його справах і проблемах, тих великих і тих малих – бо світ є тим місцем, де ми є повноцінними людьми, а тим самим Божими дітьми.

Бути святим – означає пам’ятати, що ні світ ні людина не належить злому, а належить лише Богові, тому чим менше зла ми будемо приносити у світ, у свої сім’ї, родини, у відносини між сусідами і близькими, тим більше добра буде ставати серед нас, тим більше Господь буде царювати серед нас. Щоб бути святим, треба терпеливості і боротьби із собою. Ця боротьба є нелегка, але слід пам’ятати, що і нагорода буде велика – вічне щастя в Небі серед усіх святих.

Бог не заставляє нас бути святими, це завжди є наш вибір, але Він запрошує нас до святості: „Отже, будьте святими, тому що Я святий” (Лев. 11:45) – каже книга Левіт. Господь надіється, що ми приймемо це запрошення і будемо жити, виконуючи Його заповіді, щоби Боже ім’я славилося у наших серцях, думках, словах і вчинках.

Нехай ця неділя всіх святих і щира молитва на святій Літургії буде для нас духовним пробудженням і пригадає нам, що є Бог, є Небо, є Вічність, а ми всі покликані Богом до святості, і щоб стати святим, треба кожного дня перемагати себе, диявола, світ, тобто йти за Ісусом Христом, несучи свій хрест та бути готовим відповідати на поклик Божий, кажучи зі Святим Павлом: „Ось іду виконати волю Твою, Боже” (Євр. 10:9). Амінь.

За матеріалами сайту http://www.dіocese.ko.іf.ua/

Усе по темі: Неділя Всіх Святих