Покликання апостолів

Покликання перших апостолів, Юліус фон Карольсфельд

В свято П’ятидесятниці церква читає Євангеліє про нове життя, яке Господь хоче подарувати кожній людині. Уривок з Євангелія від Івана (7:37-52) дуже конкретно вказує на спосіб як це має  відбутися – вживаючи символіку води, котра дає абсолютно нову якість життя, Ісус говорить про Святого Духа: кожен, хто повірив в Ісуса (довірив Йому своє життя), отримує обіцянку, що в ньому буде мешкати Дух, – особистісна та оновлююча присутність Бога. Книга Діянь апостолів, засвідчує, що на п’ятдесятий день після Воскресіння Ісуса ця обіцянка сповнилася і на апостолів зійшов Святий Дух (пор. Дії 2:1-11), Який  цілковито перемінив їх життя – з переляканих та розгублених людей вони перетворилися на енергійних та відважних свідків (див. цілу книгу Діянь).

В першу неділю після П’ятидесятниці згадуємо всіх святих – тобто тих осіб, які впродовж історії Церкви прийнявши благодать Св. Духа, були завжди готові свідчити Христа (див.. Мф. 10:32-33), навіть якщо це вимагало ставити Бога понад усе (див. Мф. 10:37-38) та долати найрізноманітніші перешкоди та спокуси  (див.. Мф. 19:27-30). Читання з Апостола цієї неділі (Рим. 2:10-16) каже, що все це стало можливим завдяки одній дуже важливій рисі, якою можна охарактеризувати поведінку учнів Ісуса в усі часи – вірі, – котра в біблійній мові означає радикальне довір’я свого життя Христові (див. Євр. 11:38-12:2).

Друга неділя після П’ятидесятниці пригадуючи нам покликання апостолів, каже, що Господь ще не завершив Своє діло нового творіння (див. 2Кор. 5:17). Подібно як колись звичайним рибалкам – “Симонові, що звався Петром, та Андрієві, –  його братові, а також Яковові, синові Заведея, та Іоанові,-  його братові” (див. Мф. 4:18,21) – Ісус сьогодні каже до мене і до тебе: “Ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей”. Сьогодні, як і тоді, серед численних викликів та небезпек, цей заклик виглядає надто радикальним та шокуючим. Проте тоді, коли до Ісуса приводили “всіх немічних, хворих на всілякі недуги, й одержимих, і біснуватих, і сновид, і розслаблених – і Він зціляв їх” (Мф. 4:24). Сьогодні таких людей навколо не менше, й Ісус сподівається, що коли ми відповімо на Його заклик, Він зможе дати нам силу Свого Духа та радість буття новим творінням, щоб уже через нас – таких простих і слабких, – як ці рибалки, – преображати навколишній світ.

Автор: о. Юрій Щурко (з циклу: “Розважання над Словом Божим“)

Усе по темі: 2 Неділя після П’ятидесятниці