Гріхи сповідані і розрішені раніше, повторювати на сповіді не слід, бо вони, як учить Свята Церква, вже прощені, але якщо ми їх знову повторили, то знову в них треба каятися. Потрібно в тих гріхах каятися, які були забуті, але пригадалися тепер.
Від того, хто кається, потрібно:
Усвідомлення своїх гріхів. Засудження себе в них. Самовикриття перед духівником. Покаяння не лише словом, але і справою. Покаяння є виправлення – нове життя. Віра в прощення гріхів. Зненавидіти колишні гріхи. Боротьба з гріхом притягає благодать Божу. Гріхи ж скорочують наше життя…
Про пізнання Бога: скільки б ні вчилися, все одно неможливо пізнати Господа, якщо не житимемо за Його заповідями, бо Господь пізнається не наукою, а Духом Святим. Багато філософів і учених дійшли до віри, що Бог є, але Бога не пізнали. І ми, ченці, вчимося в законі Господньому день і ніч, але далеко не всі пізнали Бога, хоч і віруємо. Одно справа вірувати, що Бог є, а інша – пізнати Бога (Старець Силуан Афонський).
Про молитву: якщо не негайно почуті молитви наші, значить, Господь не бажає, щоб з нами було те, чого ми хочемо, але те, чого Він хоче. В цьому випадку Він бажає нам і готує щось більше і краще, ніж те, про що в Нього в молитві ми просимо. Тому всяку молитву упокорено слід закінчувати: Нехай буде воля Твоя.
Про важливість читання: Слово Боже – їжа для душі і тіла. В обов’язок християнина входить щодня – не ляжу спати, якщо не прочитаю:
- Один розділ з Євангелія;
- Два розділи з Послань, починаючи з Діянь Апостолів і закінчуючи Одкровенням св. Іоанна Богослова;
- І хоча б декілька псалмів з Псалтирі.
І так поступово прочитуватиметься увесь Новий Завіт, що і потрібне. Як же можна жити по-євангельські, не читаючи його? Коли ми молимося – ми розмовляємо з Богом, а коли читаємо Євангеліє, то Господь розмовляє з нами, відкриваючи Свою волю, як треба жити і спасатися. Отже, зробіть три закладки і читайте підряд, а прочитаєте все – знову починайте, і так усе життя.