Під час духовної розмови деякі люди кажуть: „Ой, отче! Маю вдома одні проблеми, неспокій, син залишився без роботи, і роботи не знаходить, внуки часто хворіють, і не можу ніяк їм допомогти. Вже не знаю що робити, чи то піти до якоїсь бабки на віск, щоб зняла пороки”. Такі слова досить часто доводиться чути з уст християн, які вважають себе людьми віруючими, котрі ходять до храму на Богослужіння і приступають до Святих Тайн. І тут виникає запитання: А де є твоя віра, для чого ти віруєш у Бога? Якщо я вірую в Бога, то чому не звертаюся до Нього про поміч, не довіряю Йому, Його всемогутності, а шукаю допомоги, розради поза Богом, у різних ворожок чи гадалок.

Християнин, який вірить в Бога і любить Його, не тільки ніколи не повинен звертатися до якихось бабок чи знахарів, але навіть думки про такі речі не повинно виникати у нього. Бо всякі так звані бабки, народні цілителі служать не Богові, а злому духу. Звернення до бабок є тяжким гріхом, а кожен гріх, це відвернення від Бога і звернення до злого духу. Звертатись до бабок, це означає звертатись про поміч до диявола і поклонятися йому. Тому результати від такої помочі бувають тільки на короткий час, а часто замість покращення людині стає ще гірше, загострюється хвороба, проблеми не вирішуються.

Сьогодні екзорцисти кажуть, що зростають випадки, коли діти народжуються вже опановані злим духом і їм треба відчитувати молитви екзорцизму. Вже немовлята, які ще не вживають власного розуму і вільної волі, терплять за гріхи батьків.

Другий поширений і небезпечний спосіб оплутання, поневолення людей злим духом, є погані слова – матюки. Досить часто у розмовах людей можна почути непристойні слова, майже кожен другий вислів, які стають нормою щоденного життя. Непристойні слова є однозначно гріхом, а кожен гріх є від диявола, який оплутує розум людини, а потім її вчинки. Отже, можна сказати, що люди говорять, спілкуються мовою диявола, тому не дивно, що у світі так багато зла і нещастя, непорозумінь між людьми.

Якщо люди звертаються по допомогу до диявола у вигляді бабок, живуть духом сатани, вживаючи мову непристойних слів, то як Боже благословення, щастя може бути у світі. Адже народне прислів’я влучно каже: „З ким поведешся, від того й наберешся”. А апостол Павло повчає нас такими словами: „Не обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне. Хто сіє для плоті своєї, від плоті пожне тління, а хто сіє для духа, від духа пожне життя вічне” (Гал. 6:7-8).

Отже, хто сіє для злого духу, пожинає терпіння, хто сіє для Бога, пожинає Божу поміч і благословення.

За прикладом батька хворого сина зміцнюймо віру один одного добрим словом і молитвою у важких хвилинах життя, навертаймо їх на шлях до Христа, щоб почути Його голос, який постійно промовляє до нас: „Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас” (Мф. 11:28).

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: 10 неділя після П’ятидесятниці