Преображення Господа нашого Ісуса Христа

Свято Преображення пригадує нам важливу правду, що справжнє щастя людина може отримати лише від Бога.

Коли б запитати пересічну людину, чи хоче вона бути щасливою, мати щастя від Бога, кожен скаже “так”. А якщо поставити інше запитання, назвати умови, які потрібно виконати для отримання щастя, думаю, що дехто завагався б щодо такої пропозиції. Як є в нашому житті? Чи можемо впевнено сказати, що мені добре жити з Богом, що я щасливий від цього.

Роздумуючи над подією Преображення Господнього, виникає перше запитання: Чому Ісус преобразився на горі, а не в долині, на рівнині? Це сталося невипадково. Ісус зробив це з кількох причин.

Найперше, гора у Старому Завіті була місце об’явлення Бога, знаком досконалості, вищості Бога понад цим світом і людиною.

Друге – з гори видно ширші простори, ніж на рівнині. Подібно завдяки духовному зросту, преображенню людина ширше бачить, краще і глибше розуміє події свого життя, оцінює все Божим поглядом, очима віри.

Яке духовне значення має Преображення Ісуса Христа?

Подія Преображення Ісуса на горі навчає нас, що щастя людини з Богом потребує духовного зросту, тобто пізнати Бога, пізнати себе, зрозуміти, що все в житті походить від Бога, дане мені для мого добра. Для духовного зросту треба прикласти зусиль, жертвувати час на молитву, зректись грішного я, тілесних пристрастей.

У Преображенні Ісус показав апостолам Свою славу, красу Своєї божественної душі, щоб зміцнити їхню віру в Божество Христа і надію на вічну нагороду, славу і радість у небі. Ісус хотів показати апостолам, що Він не просто людина, Яка має силу творити чудеса, а Він – Божий Син.

Розмова Мойсея і Іллі з Ісусом про Його страждання в Єрусалимі свідчить про те, що дорога до небесної радості і щастя веде через випробування, терпіння, котрі духовно очищають людину, допомагають пізнати Бога і Його любов. Адже саме Своїми стражданнями в Єрусалимі Христос показав найвищий прояв Божої любові до людей.

Всемогутнього Бога не можемо пізнати зразу, а поступово, пізнаючи себе і Божу любов у собі, зокрема у різних випробуваннях.

Як справжні друзі пізнаються в біді, так Божа любов пізнається в терпіннях. Чим більше за земного життя пізнаємо Бога і Його любов, тим вища буде наша нагорода, більше щастя – радість у небі, котра буде випливати саме з оглядання Божої любові і насолоди душі нею.

Голос з хмари “Цей є Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте” є відповіддю Небесного Отця на слова апостола Петра: “Добре нам тут бути”. Цими словами Бог Отець показав нам дорогу до щастя в небі. Саме вірність Богові через послух Божій волі, науці Ісуса Христа запевнює людині вічну радість, є надійною дорогою до небесного щастя. Божа любов, яка наповнює людську душу через молитву, послух Божим заповідям, довір’я Христові створює в ній завдаток вічного щастя, як сказав про себе апостол Павло: “Живу вже не я, а живе в мені Христос”.

Якщо хочемо бути щасливі з Богом, не жаліймо, дорогі, нічого для Бога, а тим самим для власного щастя, ні часу на молитву, ні зусиль у дотриманні заповідей, збереженні вірності Богові. Якщо віримо в Христа і любимо Його, нехай на доказ того з нашої душі часто линуть слова молитви до Бога: “Господи, добре нам бути, жити з Тобою, бо в Тебе є слова життя вічного, вічна радість, вічне щастя для моєї душі”. Амінь.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: Преображення Господнє