Сьогодні, у ці останні дні літа, Церква урочисто святкує Успіння Пресвятої Богородиці – пам’ятку її смерті, хоч її смерть була зовсім іншою від смерті кожної земної людини. Смерть у людському розумінні, це певна втрата, зокрема для нашого тіла, але для душі це здобуток, бо душа єднається з Богом, стає близько Нього.

Смерть Марії у порівнянні зі смертю інших людей була спокійна і радісна, вільна від болю і терпінь. Чому так сталося, чому святкування цієї події таке радісне?

Марія залишила цей видимий світ і стала біля самого Бога, разом зі своїм Сином, Ісусом Христом. Від цього безпосереднього оглядання Бога її душа отримала найбільшу радість і щастя.

Марія, будучи біля самого Бога, отримала можливість краще помагати нам. Маючи таку духовну поміч від Богородиці, люди радіють за своє вічне щастя. Цю радість виявляють у надзвичайно урочистому святкуванні свята Успіння Богородиці.

Важливість цього свята для нас і його радісне пережиття пояснюють нам слова тропаря свята: „Після успіння не покинула світу, Богородице… і молитвами Твоїми визволяєш од смерти душі наші”. Ці слова переконують нас, що Марія завжди є духовно з нами і допомагає нам у різних потребах, особливо в освяченні і спасінні душі.

В Успінні Господь в особливий спосіб нагородив Марію за її вірне і самовіддане служіння Богу, взявши її з тілом і душею до неба. Марія брала участь у ділі спасіння, народивши Ісуса, тому тепер бере участь у Його славі. Марія була чиста душею і тілом, носила в лоні Божого Сина, не могла померти як всі люди, щоб її тіло було знищене в землі, тому її тіло було гідне небесної слави. Свято Успіння відкриває нам особливу святість Божої Матері. Мати Божа причинилася до спасіння людей, народивши Христа Спасителя, тому хоче, щоб усі були в небі разом з Нею, і це вияв її святості – досконалої любові до Бога і до людей. З вдячності за цю святість християни особливо вшановують Марію у день її Успіння.

Святий Йоан Дамаскин ясно висловлював свою віру у Внебовзяття Пресвятої Богородиці з тілом і душею. В одній із своїх проповідей на її Успіння він каже: „Годилося, щоб Той, Хто зберіг її дівицтво при Своїм Різдві, зберіг її тіло нетлінним по її смерті. Годилося, щоб Та, що в своїх обіймах носила Творця як Дитя, перебувала в небесних палатах. Годилося, щоб Та, що бачила свого Сина на хресті і якої серце прошив меч болів, що їх Вона не зазнала при Різдві, дивилася на Нього, як Він сидить з Отцем. Годилося, щоб Божа Мати посідала те, що належить до її Сина, та, щоб усе створіння почитало Її як Матір Божу”.

Свято Успіння Божої Матері навчає нас, що основна мета набожності до Богородиці, не лише успішне вирішення людських проблем, а осягнути вічну радість і щастя, тобто бути близько Бога, як Марія. Сестра Марія з сьогоднішнього Євангелія найкраще відображає особу Богородиці і значення свята – бути разом з Богом. Марія вважала за краще сісти у стіп Ісуса і слухати слова Його наук, за що отримала похвалу від Ісуса, на противагу до своєї сестри Марти, яка старалася пригостити Христа смачними стравами.

Не забуваймо у своїх молитвах просити Марію про духовні дари, особливо про довір’я Богу, повну надію на Бога, готовність до вічного щастя. Амінь.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: Успіння Пресвятої Богородиці