Пресвята Діва Марія народилася в той час, коли людство дійшло до таких меж морального занепаду, при яких його повстання здавалося вже неможливим. Світочі тієї епохи усвідомлювали і часто відкрито говорили, що Бог повинен зійти у світ, щоб виправити все це, скріпити віру і не допустити погибелі роду людського. Син Божий схотів для спасіння людей прийняти людське єство, і Пречисту Діву Марію, єдину гідну вмістити в Себе і втілити Джерело чистоти і святості, Він обирає Собі Матір’ю.

Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії святкується Церквою, як день всесвітньої радості. У цей світлий день, на межі Старого і Нового завітів, народилася Преблагословенна Діва Марія, поставлена Божественним Промислом послужити таємниці втілення Бога Слова – стати Матір’ю Спасителя світу, Господа нашого Ісуса Христа. Пресвята Діва Марія народилася в невеликому Галилейському місті Назареті. Батьками Її були праведні Йоаким з роду пророка і царя Давида і Анна з роду первосвященика Аарона. Це поєднання подружжя об’єднало для Ісуса царське і священниче походження. Подружжя було бездітним, бо свята Анна була неплідна. Досягнувши похилого віку, Йоаким і Анна не втрачали надії на милість Божу, твердо вірячи, що Богові все можливо, і Він може розв’язати неплідність Анни навіть у її старості, як колись розрішив неплідність Сарри, дружини патріарха Авраама.

Але перш ніж стати батьками Пречистої Діви, Йоаким і Анна мали приготуватись до цього великим подвигом терпіння. Так вони проводили вельми благочестиве і праведне життя. Скільки молитов було піднесене до престолу Божого! Скільки сліз пролито! Але дітей не було. Бездітність в ізраїльському народі вважалася прокляттям Божим. Адже Ізраїль очікував народження Месії зі свого середовища, і кожна сім’я сподівалася, що він буде їх нащадком. Сім’ї ж, які не мали дітей вважалися відкинутими Богом за свої гріхи. Бо таким чином вони позбавлялися участі в історії Ізраїлю і майбутньої слави його, позбавлялися можливості стати батьками Месії. Бездітність праведних Йоакима і Анни була причиною презирства одноплемінників.

Наскільки це збільшувало їх і без того велику скорботу! Святі Йоаким і Анна дали обітницю присвятити Богові для служіння в храмі дитя, яке їм пошле Господь. Бездітність вважалася в єврейському народі покаранням Божим за гріхи, тому святі і праведні Йоаким і Анна терпіли несправедливу ганьбу від своїх співвітчизників. В одне зі свят старець Йоаким приніс в Єрусалимський храм свою жертву в дар Богові, але первосвященик не прийняв її, назвавши Йоакима недостойним через його бездітність. Святий Йоаким у глибокому смутку пішов у пустелю і там зі сльозами молився Господу про дарування дитяти. Свята Анна, дізнавшись, що відбулося в Єрусалимському храмі, гірко плакала, однак не нарікала на Господа, а молилася, закликаючи на свою родину милосердя Боже. Господь виконав їх прохання, коли святе подружжя досягло похилого віку і приготували себе доброчесним життям до високого звання – бути батьками Пресвятої Діви Марії, майбутньої Матері Господа Ісуса Христа. Архангел Гавриїл приніс Йоакиму і Анні радісну звістку: молитви їхні почуті Богом, і в них народиться Преблагословенна дочка Марія, через Яку буде дароване спасіння всьому світу. Пресвята Діва Марія Своєю чистотою і чеснотою перевершила не тільки всіх людей, але й Ангелів.

Різдво Божої Матері ознаменувало настання часу, коли почали виконуватися великі та втішні обітниці Божі про спасіння роду людського від рабства диявола. Ця подія наблизила на землі благодатне Царство Боже, царство істини, благочестя, чесноти і безсмертного життя. Матір Первонародженого є і всім нам по благодаті Матір’ю і милосердною Заступницею, до Якої ми постійно вдаємося у своїх молитвах.

Знаємо що св. Діва Марія була донькою праведних Йоакима та Анни. Вона була дитиною – чистих бажань, святої обіцянки, потіха сивої, терпеливої та благочестивої старості. Сьогодні згадуючи дитинство Богоматері, згадаймо молитовно і наших батьків. Кожного з нас цілували материнські уста і благословляли батьківські руки. Ці спогади про дитинство викликають у нас спогади про нашу дитячу чистоту та невинність, про нашу непричетність до зла.

Життя цього святого подружжя служить для всіх нас взірцем взаємної любові, взаєморозуміння між чоловіком та жінкою. Йоаким та Анна в час найбільших випробувань не відвернулися від хреста спільного сімейного життя, а навпаки терпеливо переносили всі кпини та насмішки у свою адресу. Ніхто з них не думав про розірвання шлюбу. Вони мужньо, спокійно і терпеливо несли свій сімейний життєвий хрест, який вони колись взяли.

Скорбота Йоакима та Анни, яку вони терпіли протягом багатьох років, – це образ тієї скорботи, яку тисячоліттями зазнавало все людство, очікуючи визволення. Це образ і тієї скорботи, яку відчуває кожен, хто не отримує допомоги ні від кого і ні від чого, та усвідомлює, що ніщо земне чи людське допомогти йому вже не може. Але раптом він отримує цю допомогу від Самого Бога. Йоаким і Анна мали б відчути цю скорботу на собі для того, щоб відчути, що відчувають люди, і щоб мати співчуття до всього людського роду, до кожної людини. Амінь.

Автор: протоієрей Тарас Огар

Усе по темі: Різдво Пресвятої Богородиці