Слухатися Божого Слова

Чудесний улов, Лодовіко Поццосеррато

Слова Євангелія, які ми чуємо на кожній святій Літургії, допомагають нам отримати різні Божі дари, виховують в нас певні риси духовного життя. А конкретні плоди їхнього використання приносить послух Божій волі, надію на Божу мудрість. Підтвердженням цього є слова Христа, які Він сказав до апостолів на Тайній вечері: „Бо без Мене не можете робити нічого” (Ін. 15:5).

Одним із недоліків духовного життя деяких християн, основною причиною браку добрих плодів у їхніх стараннях є непослух Божій волі, надія на себе, самовпевненість. Багато християн знають молитву Отче наш і часто її відмовляють, але не звертають особливої уваги на слова цієї молитви: „Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”, не надають їм достатнього значення, коли їх вимовляють кожного разу. Тоді Бог стає на другому місці в їхньому житті, а на першому власне я.

Послух Божому Слову ставить Бога на перше місце, чинить Його основою життя християнина, надійним провідником у пошуках миру, добра і щастя. Послух пригадує нам, що то Бог змінює людину по мірі її відкритості, довір’ї Творцеві. А молитовна праця, користання зі Святих Тайн, добрі вчинки, усі людські старання повинні свідчити про відкритість людини на Бога, бути знаком готовності до співпраці з Ним через підкорення себе Його волі.

Послух дає людині можливість відчути силу Божого Слова у собі, Божої ласки і нашої віри у слова Христа, як сказав архангел Гавриїл до Діви Марії у день Благовіщення: „Бо не буває безсилим у Бога ніяке слово” (Лк. 1:37). Наш послух Богу стається через послух Божому Слову, закону і оздоровляє, провадить людину до Божого щастя, до Царства Небесного, як сказав Ісус: „Хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя” (Ін. 5:24).

Сила Божого Слова незбагненна. Ним Господь створив небо і землю, видимий і невидимий світ. Воно сповнене Божої премудрості, любові, милосердя, доброти, досконалості та правди, тому має силу оздоровляти хворих, зціляти калік, виганяти демонів, воскрешати померлих. Воно завжди є актуальним і промовляє до кожного зокрема, щоб кожен, хто вірує в Ісуса Христа жив вічним життям, щоб кожен, хто Його буде приймати, був прийнятий до Небесної Вітчизни. Через Слово Боже Бог промовляє до нас, коли читаємо чи роздумуємо над пророцтвами пророків, подіями Євангелія.

Божому Слову послушні всі закони і сили природи, бо Він їх створив. Хоча людина є найвищим Божим створінням, маючи розум і вільну волю, часто противиться Божому Слову, Божій волі. Тому на сьогодні, мабуть, найбільшим злом є те, що багато людей не хочуть слухати Боже Слово, слухати Бога, а тим більше жити чи робити щось, згідно Божих слів. А ті, що ніби чують, все ж більше довіряють собі, власному досвідові, аніж Богові. А море Божої Благодаті, Премудрості та Його любові поруч – у слові, лиш простягнути руку. Але зі сторони людини проявляється німота, мовчанка. Тому світ щораз більше наповнює егоїзм, злоба, ворожнеча.

Ми шукаємо винуватих у наших бідах, звинувачуємо всіх і все, тільки не себе, не свою глухоту, своє лінивство, недовіру до Слова Божого. Не вслухаючись у Божі слова, ми самі ніби поглухли, не чуємо, а відтак не розуміємо один одного, а звідси і всі біди, бо ж каже апостол Павло: „Кожен з нас повинен догоджати ближньому на благо, для повчання” (Рим. 15:2).

Слова сьогоднішнього Євангелія допомагають нам знайти відповідь на основне питання життя: як знайти щастя – це послух Божому Слову, котре провадить нас до Христа – джерела життя і щастя кожної людини. Отож, чуваймо, будьмо пильні, щоб часом ніщо не заглушило в нас Боже Слово, чи вчинило байдужими до Нього, бо лише в Ньому маємо запевнене щасливе життя і вічність. Амінь.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: 18 неділя після П’ятидесятниці