“Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа” (Рим. 1:7) Амінь.
Дорогі брати і сестри, сьогодні в Євангелії ми чули, напевно, найвідомішу притчу, притчу “про блудного сина”. Її знають навіть невіруючі люди і звичайно, кожен віруючий християнин. Не дивлячись на неслухняність сина, батько все одно його любив і чекав щодня, і ось, його син повернувся з далекого краю, де він розтратив усі гроші і був вимушений пасти свиней. Яке ж було здивування цього молодого чоловіка, коли батько, замість того що б насварити його, сам першим кинувся йому на зустріч і почав його обіймати і плакати від радості, що його блудний син нарешті повернувся! Це дійсно дуже зворушлива історія, яка навіть викликає в людей сльози. І ця історія стосується кожного з нас. Деякі християни наївно вважають, що блудний син є лише прообразом невіруючих людей, і частково це вірно, але насправді, це я і ти, це кожен з нас!
Для чого невірний син попросив свою частину батькового маєтку?
Сьогодні бути самостійним і незалежним дуже престижно і модно, і багато молодих людей прагнуть до цього, проте їхньою метою є не відповідальність за свою справу чи сім’ю, а безтурботне веселе життя. Дорогі машини, ресторани, нічні клуби, казино, як це вабить і притягує! Але це не лише притягує, але і затягує, і, врешті-решт, може погубити. Так і сталося з цим молодим чоловіком, усе розтратив і залишився ні з чим. Але хіба не так поступаємо і ми, коли справа стосується духовного життя. Про що ти просиш Небесного Отця в молитві? Хіба не про те, щоб отримати свою частину маєтку: “Даруй Господи мені здоров’я, допоможи заробити, убережи від зла…” І ще сотні різних прохань, іноді зі сльозами на очах і глибокою надією на те, що люблячий Отець почує. І якщо подивитися на свій молитовний досвід, то бачиш, що Отець не залишає тебе наодинці з проблемами. Проте отримуючи благодать і допомогу, хіба ти поступаєш не так як блудний син? Залишаючи Отчий дім, і йдучи у світ, хіба ти не поступаєш як він, забуваючи про богослужіння, молитву, жертовності і піклуючись тільки про особисте благо. І повертаєшся тільки тоді, коли тобі погано, сподіваючись на те, що знову отримаєш втіху. Так, як часто ми користуємося милосердям Бога і як мало, ми присвячуємо себе Йому! Проте, на кожному богослужінні Отець зі сльозами готовий першим кинутися тобі на зустріч, обійняти тебе своїм Словом, утішити у Святому Причасті. І замість свого гніву і покарання, сказати Ангелам: “Принесіть найкращий одяг і вдягніть його, і дайте перстень на руку його і взуття на ноги; і приведіть відгодоване теля, і заколіть; будемо їсти і веселитися! Бо син мій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся!” (Лк. 15:22-24).
Скільки разів ми вже пропадали і знаходилися знову! Така природа гріха, що живе в нас – постійно віддаляти нас від Бога. Знову і знову випробовувати терпіння і милосердя Творця. І дійсно, Його любов до нас не знає меж, Апостол Павло пише в Посланні до Римлян: “Бог же Свою любов до нас доводить тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками” (Рим 5:8).
Він пізнав на собі милосердя і довготерпіння Боже. Колись, носячи ім’я Савл, він гнав Церкву Божу і схвалював вбивство християн. Але Господь, коли Савл ще боровся з проповіддю Євангелія, вже обрав його своїм чадом, і потім чудесно явився йому по дорозі в Дамаск.
І він на собі відчув благодать зустрічі з Христом. Про це переживання ми чули в Першому посланні до Тимофія: “Дякую Христу Ісусу, Господеві нашому, Який дав мені силу, що Він визнав мене вірним, поставивши на служіння, мене, колишнього хулителя, і гонителя, і кривдника, але помилуваного тому, що так чинив за невіданням‚ у невірстві; благодать же Господа нашого Ісуса Христа відкрилася в мені щедро з вірою і любов’ю у Христі Ісусі. Вірне і всякого прийняття гідне слово, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників, серед яких я перший. Та для того я й помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першому показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Нього, для життя вічного” (1 Тим. 1:12-16).
Покаяння Савла це дійсно хороший приклад Божої любові до грішника, але життя в Христі апостола Павла, це хороший приклад для нас, віруючих у Христа. І нам необхідно не лише вчитися приймати прощення Боже, але і відповідально підходити до нашого життя в Христі! Вчитися правильно розпоряджатися тим маєтком, тією благодаттю, якою так щедро ділиться з нами люблячий Отець.
І як актуально сьогодні для нас звучать слова Павла звернені до Галатів: “Тепер же, пізнавши Бога, або, краще, одержавши пізнання від Бога, навіщо повертаєтеся знову до немічних та вбогих стихій і хочете ще знову себе поневолити їм?” (Гал 4:9).
Чому ти знову прагнеш піти з дому? Нехай це питання Отця, звернене до тебе, залишиться відкритим.
Нехай “мир Божий, який перевищує всякий розум, збереже серця ваші й помисли ваші в Христі Ісусі” (Флп.4:7). Амінь
Автор: Олександр Лапоченко
Усе по темі: Неділя про блудного сина