Опам’ятайтесь!

Блудний син, Сальватор Роза

Чому покинув отчий дім юнак з притчі про блудного сина? Ясно, чому. Він був молодий, у нього було багато грошей. Що вдома? Праця, стриманість і послух батькові. Але варто, узявши свою частку спадщини, піти від батька, і стане все навпаки. За воротами дому – свобода, незалежність і насолоди. Хто ж добровільно обере гіркоту замість солодощів?

Скільки задоволень можна скуштувати, якщо маєш молодість, сили і гроші! І тому запитаємо, що ж поганого зробив молодший син? У чому не правий він? Хіба не до насолоди життєвими благами прагне будь-яка людина? А якщо так, якщо головний інтерес життя в тому, щоб жити і радіти, куштуючи всі солодкі плоди, які вдасться скуштувати, то багато хто має сказати: хлопець правий, тільки от батька не потрібно було кривдити і з грошима поступити розсудливіше, так, щоб до кінця життя вистачило.

Що ж заперечити на це? Можливо, скажімо, що зовсім не до насолоди покликана людина? Праця, стриманість і послух – от життя, гідне її. Не ласолюбом, а працелюбом має бути будь-хто з нас. Так учать дітей, так пишуть у багатьох “правильних” книгах, але мало кого це переконує. І душа, і тіло прагнуть до насолод, і мало хто відмовляється від них, якщо має можливість скуштувати.

І ми, християни, не сперечатимемося з ласолюбами. Вони по-своєму праві. Помиляються лише в одному – плутають солодкість справжню, насолоду істинну з підробками, фальшивками. Підробки доступні і відносно дешеві – їх можна купити за гроші. Вина, страви, одяг, ласки блудниці – усе це доступно будь-кому, якщо він при грошах. Справжня солодкість – спілкування з Богом, споглядання Божественного Світла, і вершина його – перебування в Царстві Небесному. І якщо ціна першого – гроші, то ціна другого – подвиг. Подвиг не в тому, світському, значенні цього слова, пов’язаному з героїзмом, а в значенні “подвижництво”, що включає працю, стриманість і послух, тобто все те, чого не захотів робити “блудний син”.

Подвижники і аскети виснажували себе “пильнуванням і постом”, спали на голій землі і відмовляли собі навіть у самому, здавалося б, безневинному задоволенні не тому, що не хотіли радощів, а тому, що хотіли радості справжньої, хотіли насолоди справжньої, нескороминущої і вічної, тої, яка лише в Бога, лише в Богу, лише в Царстві Небесному.

“Усе це казки, і ми не віримо цьому, – дасть відповідь багато хто. – Краще синиця в руках, ніж журавель у небі. Потрібно жити реальністю, не фантазіями”. У всі віки було багато людей, які рішуче йшли від Отця, щоб набути реального, земного щастя. У XX столітті ціла країна, цілий народ у більшості своїй пішов дорогою “блудного сина”. “Сказав безумний у серці своїм: “Бога нема”” (Пс. 13:1). Безумний сказав, але багато хто повірив йому і став будувати своє життя без Бога. І знову, як буває всякий раз, коли хтось із людей обирає шлях “блудного сина”, свобода обертається тим, про що читаємо в притчі: “І він радий був насититися стручками, які їли свині, але ніхто не давав йому” (Лк. 15:16).

Звичайно, не завжди це відбувається буквально. Але в тому чи іншому виді кінець цього шляху – безславність. Не в тому сенсі, в якому розуміє славу і безславність світ, а в іншому, вищому. Люди, навпаки, можуть заздрити, захоплюватися і прославляти того, кому, як їм здається, “пощастило”. Але душа, вдавшись без залишку до радощів віку цього, врешті-решт, виявить, що вона опинилась перед свинячим коритом.

Про блудного сина читаємо, що, “опам’ятавшись“, він вирішив повернутися до батька. Дуже точні слова – “опам’я­тавшись“. Зробити те ж саме закликає зараз Церква кожного з нас. “Опам’ятаєтесь, пробудіться. Ви, – каже Церква, – і самі не помітили, що знову виявилися далеко від батьківського дому”. Попереду – час Великого посту, час шляху до Пасхи, до Святого Воскресіння. Це і є дорога додому. Отець чекає на нас, але шлях не близький. І радість зустрічі з Отцем – справжня радість, і немає нічого солодшого за мить, коли, як у притчі, Він обійме нас, впаде на шию і стане цілувати, а потім поведе до дому – блудних, грішних, але розкаяних і безмежно улюблених. Амінь.

Автор: протоієрей Ігор Гагарін

Усе по темі: Неділя про блудного сина