Жити з Христом і для Христа

Євангеліє цієї неділі розповідає нам про вдову, в якої помер єдиний син, і вона залишилась сама на цьому світі. Сьогодні у світі є багато самотніх людей, котрі залишилися самотніми з дитинства, або стали ними через смерть чоловіка чи дружини, дітей. Серед них є багато душевно самотніх, які не мають близьких осіб, яким могли б довіритись, відкрити їм свою душу, свої пережиття, щоб їх вислухали і зрозуміли, духовно підтримали, хоч мають родину. Як кажуть – відчувають себе чужими серед своїх. Самотні люди без родини чи друзів часто відчувають себе нещасливими, кажуть, що не мають для кого більше жити, відчувають себе непотрібними в цьому світі.

Стається це тоді, коли Бог перестає бути головною метою життя людини. Але жодна людина не є сама в цьому житті, у світі. Навіть якщо немає біля себе рідних, друзів, то з нами зажди є Бог. Тому життя людини завжди буде мати сенс, людина зможе відчувати себе щасливою якщо буде жити з Богом і для Бога. Ось що говорить про це апостол Павло: „Бо ніхто з нас не живе для себе і ніхто не вмирає для себе; а чи живемо – для Господа живемо; чи вмираємо – для Господа вмираємо; і тому чи живемо, чи вмираємо, – завжди ми Господні” (Рим. 14:7-8). Якщо метою життя людини є Бог, Який любить нас, то кожен самотній може сказати, що є для кого і для чого жити, любити. Бо коли у світі, навіть далеко, є хтось, хто нас любить, то наше життя ніколи не втрачає сенсу.

Віру в сенс життя людина може виявляти щоденною особистою молитвою, участю в богослужіннях і Святих Тайнах, пам’ятаючи при цьому, що людське життя триває не лише на землі, а продовжується у вічності завдяки безсмертній душі наповненій талантом Божої любові.

Якщо нас не люблять люди, нас любить Бог. Його любов ми можемо отримати у Святих Тайнах, у молитві, а її знаком буде душевний спокій.

Під час Свого Вознесіння, Ісус сказав до апостолів такі слова: „Ось Я з вами по всі дні, до кінця віку” (Мф. 28:20). Пам’ятаймо, що ми ніколи не є самотніми в житті, з нами є Христос. Тому наше життя завжди має сенс і ми можемо відчувати себе потрібними і щасливими в цьому світі, якщо живемо з Христом і для Христа. Амінь.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: 20 неділя після П’ятидесятниці