Місія – зцілити

Воскресіння сина наїнської вдови, Джеймс Тіссо

Смерть… Що це за суворий косар, що косить немилосердно старців і дітей, що нераз змітає з лиця землі цілі народи? В житті можемо передбачати різні події більш-менш точно, але про одну подію можемо сказати з певністю: кожен з нас помре, тільки не знаємо коли і якою буде наша смерть.

Щоби роздумувати про кінець нашого життя, мусимо пригадати собі початок нашого існування. Тільки тоді знайдемо відповідь, що таке смерть. Бог сотворив людину на Свій образ і Свою подобу. Людина ніколи не мала зазнати смерті. На відміну від Вічного Бога, Який не має ні початку, ні кінця, людина має початок, але не має кінця. Бог обдарував людину свобідною волею і світлим розумом, і хотів, щоб вона цей дар використала на Його славу. Однак Він не примушував людину до цього, а дав їй можливість вибору. Даючи Свою Першу Заповідь у Раю, Господь застерігає людину від смерті: “Від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш” (Бут. 2:17). На превеликий жаль, скориставшись цим вибором, людина вибрала не Бога – свого Сотворителя, Який дав їй життя, а Його відвічного ворога – диявола, який стався причиною її смерті.

Через такий невдалий вибір, людина стягнула на себе багато кар, а серед них смерть. Сказав Господь: “У поті лиця твого будеш їсти хліб, доки не повернешся в землю, з якої ти взятий” (Бут. 3:19).

І коли поглянемо на наше життя, то побачимо, що воно сповнене терпінь від самого народження аж до смерті. Людина дбає про щось, здобуває, втрачає. Ніколи не задоволена своїми досягненнями. І все це триває впродовж життя доти, доки не візьме Господь душі її від тіла, а тіло не спочине в землі, повільно перетворюючись у порох, з якого створене.

Причиною появи людини на Землі є Бог. Причиною ж смерті став непослух проти Бога – гріх. Бог оживляє, а гріх вбиває. Отже гріх – це смертельна отрута, яка є причиною знищення тіла людини і вічної погибелі душі.

Але ж Бог покликав людину до життя, а не до смерті! До досконалості, а не до занепаду. І в сьогоднішній Євангелії чуємо Його могуче, животворне: “Юначе, тобі кажу, встань“. Цим чудом Христос показує нам, що Він має владу змінити закони природи, знищеної людським гріхом. Він має владу її оживити, відновити.

Нагорна проповідь, Гарольд Коппін

Сміливо можемо сказати, що місія Христова на Землі, і місія Його Святої Церкви – оживляти, зціляти до життя те, що вмерло. Тому то Церква постійно пригадує нам слова Христові про життя вічне: “Хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерти до життя. Істинно, істинно кажу вам, що настане час, і нині вже є, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі. І дав Йому владу суд творити, бо Він є Син Людський” (Ін. 5:24-27).

Христос не тільки засвідчує про Себе як життєдавця, але і вказує шляхи, якими повинна йти людина до життя вічного.

“…Настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого; і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло, – у воскресіння суду” (Ін. 5:28,29).

Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день” (Ін. 6:40).

Я – хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу… Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день” (Ін. 6:51,54).

Христос також засвідчує Своє велике бажання звільнити нас від смерті і провести до життя: “Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть. Бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Який послав Мене. Воля ж Отця, Який послав Мене, є та, щоб з усього, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день” (Ін. 6:37-39).

Дорогі в Христі! Людина так влаштована, що всіма способами противиться смерті. І це природно, бо Бог покликав її до життя. Якщо хочемо жити вічно, відкиньмо гріх. Бо гріх – це смерть, це розпач, це плач і скрегіт зубів, жалоба і похорон. Щоб жити вічно, віруймо в слова Христові, творімо добро, йдімо разом із Церквою, яка взиває до життя, споживаймо Тіло Христове, і пиймо Його Кров у Святому Причасті, а Бог воскресить нас до життя вічного в небі – Амінь.

Автор: о. Володимир Сайчук

Усе по темі: 20 неділя після П’ятидесятниці