Різні розповіді і притчі, які ми читаємо кожної неділі у Євангелії, ними Ісус Христос промовляє до нас, відкриває нам вічні правди про Бога і людину, вказує нам дорогу до Царства Небесного. Словами цих наук сам Бог об’являється людям і промовляє до нас. Господь Бог об’являється людям і промовляє до них у різний спосіб, через обставини щоденного життя, а зокрема через Слово Боже. Залежно від того, як людина слухає, сприймає Боже Слово, Божий голос у своїй душі, так змінюється її життя.
Притча Ісуса про сіяча пригадує нам інші слова Євангелія: „Блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його” (Лк. 11:28). Вони можуть допомогти нам відкрити одне із значень цієї притчі. Ісус називає блаженними, щасливими тих, котрі слухають Слово Боже. Що ж насправді означають ці слова? Слухати, це не тільки почути певний релігійний текст. Слухати і зберігати Слово Боже, означає уважно прислухатися до його настанов, порад і вірно дотримуватися їх у побудові свого життя і щастя, це прислухатися до голосу самого Бога, натхнень Святого Духа, якими Господь промовляє до нашої душі. Таким чином послух Божому Слову стає послухом самому Богові, підкоренням Його волі у всьому. На іншому місці Ісус сказав таке: „Не кожен, хто говорить Мені: Господи! Господи! – увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного” (Мф. 7:21).
Прислухатися до слів Божої науки, означає уважно слухати голос самого Бога, прислухатися до натхнень Святого Духа, щоб почути і зрозуміти, якою є Божа воля щодо нас, якими дорогами Господь хоче провадити нас у житті, відкидаючи цим самолюбство власної волі. Саме такий послух запевнює нам Божу поміч і опіку в житті, успіх у вирішенні різних життєвих справ.
Щоб життя християнина відчутно змінилося під дією і силою Божого Слова, не достатньо лише уважно слухати його. Християнин повинен старатися вірно і наполегливо застосовувати почуті слова Божої науки у своєму житті. Апостол Яків так навчає про це: „Тому, відкинувши всяку нечистоту і залишок злоби, з лагідністю прийміть насаджене слово, яке може спасти ваші душі. Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, які самих себе обманюють. Бо хто слухає слово і не виконує, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі: вона подивилась на себе, відійшла і відразу ж забула, яка вона. Але хто вникне в закон довершений, в закон свободи, і перебуватиме в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем діла, блаженний буде у своїй діяльності” (Як. 1:21-25).
Слухання Божого Слова не може бути вибірковим, коли людина хоче приймати лише те, що їй подобається і відповідає її людським потребам. Хто справді вірує в Ісуса Христа і шукає щастя з Ним, повинен вірно виконувати кожен припис закону, від найбільшого до найменшого. В цьому і проявляється суть збереження слова, котру Спаситель називає одною із важливих умов щастя людини.
Досконалий послух науці Христовій є виявом повної надії на Бога, котра запевнює нам щасливе життя і спасіння. Дотримання людиною лише частини науки Ісуса свідчить про її надію більше на себе, ніж на Бога. А брак вірності Богові у всьому і до кінця не дає людині можливості отримати обіцяні Ісусом плоди від слухання і збереження Божого Слова: глибокий душевний мир і радість, відчуття щастя в житті.
Одного разу якийсь чоловік запитав мудреця: „А для чого ти завжди читаєш книги про Бога?” Мудрець у відповідь запитав його: „А для чого ти сьогодні вимагаєш поживи для тіла?” „Я роблю це для того, щоб жити” – відповів цей чоловік. „І я читаю Святе Письмо для того, щоб жити”, – відповів мудрець. Зі слів мудреця випливає для нас наука: так, як для життя тіла кожного дня потрібна пожива природна, так і для душі кожного дня потрібна пожива духовна.
Один святець казав: „Бачиш, що земля у часі посухи не дає плодів. Зрозумій, що так і душа, не напоєна росою Божого Слова і благодаті, висихає і стає безплідною”.
Роздумуючи сьогодні над словами притчі Ісуса про сіяча, можемо зробити для себе висновок: Як людина приймає і виконує слова Божої науки, такі плоди воно приносить у її житті. Апостол Павло так говорить про це: „Віра від слухання, а слухання від слова Божого” (Рим. 10:17). Життя людини змінюється в міру зміни людини з середини, зміни її духу через утвердження її основ: віри, надії, любові, довір’я Богові під впливом слова. Слово Боже діє і змінює нас настільки, наскільки людина серйозно його сприймає і вірно дотримується у своєму житті, тобто наскільки дозволяє Богові діяти у своєму житті, змінювати себе і життя на краще.
Отож, щоб Слово Христове приносило у нашому житті щедрі плоди духовного очищення, оздоровлення, освячення, Божого благословення, пам’ятаймо про одну важливу умову в усіх наших стараннях, що тільки вірний слуга отримує нагороду від Господа за свою працю і життя: „Господар його сказав йому: гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого” (Мф. 25:21). Амінь.
Автор: о. Михайло Чижович
Усе по темі: 21 неділя після П’ятидесятниці