Дійсність людського життя від віків складається так, що у світі в різні часи є люди багаті, заможні і є бідні, терплячі. Але життя кожної людини різних станів має один кінець – смерть. Словами притчі про багача і Лазаря Ісус Христос навчає нас, що від земного життя людини залежить її доля у вічності, однак земне становище людини, ще не запевнює їй вічного щастя: багатство, достаток, добре становище не гарантує душі людини добра вічного, а земні терпіння не позбавляють людину Божого благословення у вічності. Бо людська справедливість, погляд на життя не завжди співпадає зі справедливістю Божою. Людина по-людськи дивиться на життя, а Бог іноді інакше оцінює вчинки людини. У смерті закінчиться багатство багатих і терпіння бідних, але хто жив з Христом на землі – отримає вічну радість на небі, а хто жив без Бога – отримає вічні муки.

Люди, шукаючи щастя, природно багато надії покладають на життєве становище і достаток, але як навчає притча воно не запевнює їм вічного щастя. Хоч достаток не є злий сам у собі, однак надмірна надія на нього притуплює духовний зір людини, чинить її серце менш чутливим, вразливим на потреби ближніх.

З наук Ісуса Христа знаємо, що основою спасіння людини є любов до Бога і ближнього. Притча про багача і Лазаря спонукає нас до застанови, запитує нас, чи вмію бачити, зауважити потреби убогих, терплячих, поцікавитися життям ближніх, самому запропонувати матеріальну чи духовну поміч, сказати добре слово підтримки, розради, особливо тоді, коли вони самі про це нас не просять, подібно як Лазар. Чи вмію бачити в убогих, терплячих потребуючого Христа і готовий послужити Йому, якщо справді люблю Бога.

Просімо Христа про жертовну любов, духовне світло, бачити тих, хто потребує матеріальної чи духовної допомоги, бути готовими послужити в них Христові і цим запевнити собі вічну радість. Будьмо завжди щедрі на добро нашим ближнім, убогим, терплячим, а Христос щедро обдарує нас Своїми дарами і Своїм милосердям. Амінь.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: 22 неділя після П’ятидесятниці