«Пам’ять праведного повіки хвальна і благословення над його головою», –  чуємо у читаннях Вечірні свята Миколая, мирлікійського чудотворця. І справді, пам’ять цього Святого повіки хвальна. Не лише тому, що прославився своєю добродійністю, своєю невтомною турботою про вбогих та нужденних, своєю ревністю та благочестям, але тому, що у всьому був праведним перед Богом, тому що посідав правдиву мудрість. І ця мудрість вела мирлікійського Святителя дорогами життя, далекими від марної слави і грошолюбства, адже «блаженний муж, який здобув мудрість, і людина, яка придбала розум, – тому що надбання її краще за придбання срібла, і прибутку від неї більше, ніж від золота: вона дорожче за дорогоцінне каміння; і ніщо з бажаного тобою не зрівняється з нею» (Притч. 3:13-15).

Водночас каже нам Святе Писання, що той, хто посідає мудрість, посідає також і багатство, і довголіття, і славу: «Довголіття – у правиці її (мудрості), а в лівій (руці) у неї – багатство і слава; путі її – путі приємні, і всі стежки її – мирні». (Притч. 3:16-17).

Повіки хвальна пам’ять Св. Миколая. Повіки благословення над його головою. Бо, маючи мудрість як найвище багатство, не жалував віддавати тлінні скарби вбогим; посідаючи Божественну мудрість, не шукав хитромудрості людської. Будучи «правилом віри, взірцем лагідності й учителем стриманості», придбав собі величність не сріблом-золотом, не людськими величаннями, але смиренням, а вбозтвом духу набув багатство Царства.

Нехай отже Св. Миколай Чудотворець своїм заступництвом вимолює нам у Бога мудрості, яка «любить тих, які її люблять» (див. Притч. 8:17), і нехай це стане правдивим даром для нас у всі дні життя.

Автор: Марія Ярема

Усе по темі: Святителя Миколая