Є чудовий урок, який усі ми повинні витягнути із сьогоднішнього святкового дня. Святі отці свідчать про те, що неможлива наша зустріч з Богом у загробному світі, якщо ця зустріч не сталася тут, на землі. Значить, я повинен докласти всі залежні від мене зусилля, щоб ця зустріч сталася в моєму земному житті. І Господь зробив для цього все можливе. Нам дана можливість мати Христа у своєму серці.
Ісус завжди шукає людське серце, йде до нього назустріч. І нам слід поспішати до Нього і в радості, і в горі. У радості рідше – у горі частіше ми вдаємося до Спасителя. Господь приходить – і тяжкість життєвого хреста полегшується. У дні суворої дійсності, коли життя підносить нам випробування, треба спрямовуватися до Нього: “І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене” (Пс. 49:15), бо “Господь близько до всіх, хто призиває Його” (Пс. 144:18).
Найбільш важливим місцем наших зустрічей з Господом є храм, літургійне служіння. Тут у Таїнстві і в кожній молитві відбувається радісна зустріч людини з Богом. Таїнство Хрещення омиває первородний гріх і відкриває перед людиною двері Церкви, людина стає християнином, носієм імені Христового. Євхаристія – ні що інше, як зустріч з Христом! І не просто зустріч – я приймаю всередину самого себе Христа. Які благодатні можливості дає людям Церква Христова! Але більшість людей дуже рідко користуються цими можливостями (а багато хто і зовсім не користується, на жаль). Ми не поспішаємо до цієї зустрічі з Богом! Нам здається, що зустріч з Богом накладе певні обмеження на нашу свободу, і я не зможу робити всього того, що мені б хотілося. А так мені хочеться отримати всі блага тут, на землі, і не чекати, коли там ще наступить вічне блаженство (та й чи наступить воно ще – я не знаю), і працювати заради цього, відмовляючи собі в усьому, не бажаю!
Але люди не хочуть зустрічатися з Богом! І це страшно, бо не зустрівшись з Богом у цьому житті, людина не може сподіватися на зустріч з Ним після своєї фізичної смерті – у житті майбутнього віку. А якщо ми не зможемо з Ним зустрітися там, то, що на нас чекає? Місце, де Бога не буде. А це місце іменується пеклом. Так невже до цього місця готує себе людство? Страшно подумати про це! Свято Стрітення Господа нашого Ісуса Христа знову і знову нагадує нам про це.
Дай нам усім, Господи, одного дня, зустрівшись зі своїм Богом у таїнстві Хрещення, не розлучатися з Ним в усі дні свого земного життя і в житті майбутнього віку. “Як прагне олень до потоку води, так прагне душа моя до Тебе, Боже. Прагне душа моя до Бога сильного й живого. Коли ж прийду я і з’явлюся перед лицем Божим?” (Пс. 41:2,3). І нехай допоможе нам у цьому Бог. Амінь.
Автор: о. Костянтин Андрєєв
Усе по темі: Стрітення Господнє