Серед усіх свят церковного року особливе місце займає свято святого Миколая Чудотворця. Хоч це свято не належить до дванадцяти великих свят, але радість цього свята дуже велика, подібно як радість Різдва Христового чи Воскресіння. А джерелом цієї радості є приклад милосердя святого Миколая, яким Він в особливий спосіб відзначався у своєму житті. Вшановуючи сьогодні урочисто святого Миколая Чудотворця, звернемо нашу увагу на цю важливу чесноту християнського життя – милосердя.
Кожний святий поклав в основу своєї святості, свого духовного життя певну рису любові: ревної молитви, посту, допомоги убогим. Основною рисою святості святого Миколая є милосердна любов до ближніх. Цим він наблизився до Бога і уподібнився до Нього, втіливши у своєму житті основну рису Бога – любов і милосердя, як основу Його істоти. Кажуть святі, що коли б Господь мав на деякий час залишити небо і від’їхати, Він залишив би на Своє місце святого Миколая.
Так святі апостоли Павло, Петро, Яків основою своїх послань ставлять Боже милосердя: „Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який з великої Своєї милости відродив нас воскресінням Ісуса Христа з мертвих для живого уповання” (1Пет. 1:3).
Серед різних життєвих потреб людини на перше місце висувається любов і милосердя. Любов є коренем всіх інших духовних дарів: терпеливість, покора, лагідність, правда, повага, пошана, доброта, як навчає святий Павло у своєму листі до Коринтян (13:4-7). Важливою рисою любові є милосердя. І прикладом для нас має слугувати Боже милосердя.
Боже милосердя, це не прикриття людських гріхів чи легке звільнення з них, а передусім знак Божої допомоги, підтримки і розради для людини. У скрутній хвилині життя, терпіннях, Бог приходить на поміч людині даром Свого милосердя. Цим Він дає людині новий шанс, можливість поправи, встати з колін і почати наново будувати своє життя з Богом, з нової сторінки, змінити життя на краще. Бути християнином означає насамперед повірити в Боже милосердя щодо себе, повірити в Божу любов. Отже, Боже милосердя, це могутній духовний лік, дар нового життя, нової надії.
Як ми можемо практично досвідчити Боже милосердя у нашому житті, наповнитися ним і дарувати його іншим.
Особливим знаком і джерелом Божого милосердя для нас є Свята Сповідь. Там ми зустрічаємося особисто з милосердним Богом через Ісуса Христа, отримуючи прощення гріхів і зцілення душевних ран. Саме милосердя Небесного Отця дає нам можливість примиритися з Ним, відчути себе дітьми Божими, учасниками Царства Небесного.
Милосердя було гаслом діяльності Ісуса Христа і має бути девізом життя кожного християнина. Провідною думкою року Божого милосердя є заклик Ісуса Христа до Своїх учнів: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк. 6:36). Вони нагадують нам, що в дарі милосердя, яке ми самі отримуємо від Господа, водночас вкладений і заклик проповідувати милосердя ближнім словом і прикладом життя, згідно слів блаженства: „Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть”. В такий спосіб ми не тільки виявимо нашу вдячність Богові за Його милості щодо нас, а й об’явимо ближнім обличчя і присутність милостивого Бога в цьому світі, так часто позначеному стражданнями, самотністю, страхом і безнадією.
Нашим завданням є навчитися наповнювати себе милосердям і дарувати його іншим. Віра у Боже милосердя і дарування його іншим, це духовне світло для людей у світі. Як Боже милосердя є невичерпне до нас, так і ми не втомлюймося виявляти милосердя ближнім і цим наповнювати світ Божою присутністю. Таким чином ми виконаємо слова Христа: „Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного” (Мф. 5:16). Амінь.
Автор: о. Михайло Чижович
Усе по темі: Святителя Миколая