У Євангелії цієї неділі Ісус Христос навчає про важливу людську чесноту – вдячність. Подяка, це не лише вияв власного задоволення від отриманого дару, а розуміння того, що все в нашому житті є Божим даром, даром Його любові, а не людська заслуга чи власна користь. У листах апостола Павла часто зустрічаються слова подяки: „Дякуючи завжди за все Богові й Отцеві, в ім’я Господа нашого Ісуса Христа” (Еф. 5:20), „Дяка Богові за невимовний дар Його!” (1 Кор. 15:57), „Дяка Богові, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа” (2 Кор. 9:15).

Молитва подяки Богові є виявом глибокої віри людини, глибокої релігійної свідомості, розуміння того, що життя людини, здоров’я і щастя залежать виключно від Бога. Тому християнин глибоко віруючий у своїх молитвах не лише просить Бога про різні дари, а також часто дякує за все Богові, виявляючи цим розуміння тої правди, що тільки Бог є джерелом життя і всякого добра.

Подяка є також виявом поваги до особи добродія. Подяка вказує на важливість даної особи в моєму житті, її роль і значення. Коли батьки виховують малих дітей, то одним із слів, яке вчать вимовляти, є слово дякую. Існує така приказка: хто дякує, той два рази просить. А святий Василій зазначає, що подяка є найкращим засобом прохання.

Під час однієї духовної розмови, жінка сказала до священика: „Перша моя молитва, коли встаю зранку, є подяка. Дякую Господеві, що пробудилася, що дав мені Господь ще один день, щоб добро творити. Дякую Йому за те, що маю що їсти і пити, є теплий дім, в котрому проживаю, коли стільки людей на світі є бідні, голодні, хворі і нужденні”.

Також наша вдячність людям є важливим елементом особистої культури, людської і релігійної вихованості, а одночасно виявом вдячності самому Богові, сповненням Його слів: „Зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили” (Мф. 25:40).

Молитва подяки може бути для християнина особистим екзаменом рівня власного духовного життя, духовним барометром, з допомогою якого він може сам перевірити якість своєї віри і любові до Бога.

Дякуймо Богові за все, що зустрічаємо в нашому житті, добре і прикре, бо все з допуску Божої волі служить для нашого добра, зокрема духовного, для нашого вічного щастя. Амінь.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: 29 неділя після П’ятидесятниці