«Справи в нас не гаразд, але сьогодні ми чудово повечеряємо»

Як забезпечити свою дитину добрим прикладом

Я бачив сім’ї з безліччю проблем. Бачив батьків, в яких були хворі діти, що страждають, і при цьому люди раділи, раділи тому, що мали. І любили своїх дітей такими, якими їх дав Бог. З упокорюванням і вдячністю вони раділи дарам Божим, незважаючи на всі труднощі і випробування. «Бог знає, що робить, – повторювали вони. – Він знає все краще за нас. Господь – безмежно добрий, мудрий і святий». І раділи.

Бачив я і людей багатих, абсолютно здорових, але при цьому глибоко нещасних. Ніби якийсь черв’як роз’їдає їх душу, і ніяк не виходить розгадати секрет щастя і радості, а секрет – в упокореному ставленні до життя, у вдячності Богові за Його дари, у молитві до Нього і любові.

Тому на самому початку сьогоднішньої бесіди я і сказав, що ми всі – дуже щасливі люди. Ми, чада Церкви Христової, незалежно від того, бідно ми живемо чи багато, красива чи непоказна в нас зовнішність, – незалежно від якихось категорій і параметрів, – ми вміємо радіти дарам Божим. Адже усе – дар. І якщо зрозуміти це, то навіть рак починає сприйматися як дар. Це дуже важко усвідомити, у мене в самого не виходить, але коли читаєш твори святих або зустрічаєш на своєму шляху святу людину, то розумієш, що є люди, які здатні приймати абсолютно все як дар Божий. А коли в тебе є дар, ти радієш. Правда? Адже радісно отримувати подарунки, вірно? От, зрозумій це і проси Господа навчити тебе радіти Його дарам. Тоді ваші діти теж умітимуть радіти, і цього багатства їм вистачить не на два-три роки, а на все життя.

Як поскаржився мені один батько:

– Я дав своєму синові величезну суму, а він узяв і тут же усе витратив на якусь нісенітницю. Гроші випарувалися ураз! Як так можна?

А вся річ у тім, що батьки часто самі неправильно розставляють пріоритети в житті своєї сім’ї.

Майно, гроші – по суті, ніщо з цього надовго не затримується. Такий спадок закінчується швидко. Якщо хочеш по-справжньому забезпечити своїх дітей – давай для них уроки упокорювання, простоти, вдячності і любові до Бога.

Я вже якось цитував одну китайську мудрість – наведу її і зараз. Голодному даси рибу – він наїсться. Але чи надовго? Звісно, ні. Але якщо навчити його ловити рибу, він ніколи не голодуватиме: захоче їсти – піде, упіймає рибу, приготує її і насититься. Навіть якщо тебе не буде поруч. І сам буде ситий, і дітей своїх прогодує. Отже учитимемо дітей твердо стояти на ногах, щоб потім, у дорослому житті вони також змогли встояти. І тут справа не лише в грошах і добрій освіті. Дуже важливо, які життєві уроки ти даєш своїй дитині, а точніше – уроки щастя. У таких запасів не обмежений термін придатності, і вони завжди приноситимуть «дивіденди».

Наприклад, якщо дитина бачить, що проблеми в сім’ї вирішуються з криками, нервами і лайкою, – який урок вона отримує? Що життя – це постійна напруга, постійний стрес, воно неймовірне важке, страшне і небезпечне. Як у такому разі жити цій дитині далі, яку сім’ю створить вона сама – раз усе в житті досягається нервами і криком. Розумієте, про що я?

Одна людина якось розповіла мені:

– Коли в мого батька справи були не гаразд і він розумів, що певний час сім’ї буде нелегко, він купував курча, ще якусь смачну їжу, солодощі – і приносив усе це пригощання додому із словами: «Справи в нас не гаразд, але сьогодні ми чудово повечеряємо! А далі Господь влаштує!» Так батько учив нас оптимізму. Незважаючи на проблеми, він радів і ділився радістю з нами. І ми бачили: батько вірить, сподівається і не збирається здаватися. А його сила духу вселяла упевненість і в нас.

Знаєте, як важливо дитині мати такий приклад перед очима? Коли батько спокійний і твердо стоїть на ногах, не скаржиться і не ниє: «Що нам тепер робити? Знову немає грошей! Де їх узяти, щоб прожити? Постійно в нас проблеми, постійно!» А діти, які чують удома суцільні скарги, приходять вже в дорослому віці на сповідь і кажуть:

– Ну, яка в мене може бути сім’я? Я ж нічого доброго не бачив, поки жив з батьками! Хіба сім’я – це добре? У нас я іншого надивився.

Батьки, будьте обережні! Ніколи, за жодних обставин не подавайте дітям такий приклад! А ви подаєте. І потім почнете повчати свою дитину:

– Дивися, нехай у тебе буде добра сім’я!

Але хіба слова тут мають значення? Це абсолютно неважливо! Дуже просто сказати: «Добра сім’я!» Але немає чарівної палички, щоб не «викликати» таку сім’ю нізвідки. Замість цього син подивиться на тебе і скаже:

– Гаразд, а ви можете показати мені, що таке добра сім’я? Це ти, мій батько? Це ти, мамо? Я колись бачив вас радісними, щасливими і красивими? Сивина і зморшки тут ні до чого, вони нікому не заважають, справа не в зовнішності. Мамо, я хотів би бачити тебе красивою не після перукарні і манікюру, а від радості і щастя. Щоб ти була красивою, незважаючи на всі проблеми і труднощі, щоб, дивлячись на тебе, мені хотілося жити. Як думаєш, ти така?

– Ні.

– От саме. У вас я навчився тільки скаржитися, гніватися, нервувати і лаятися. Навчився сприймати життя як щось страшне, складне і тяжке. Яка в мене може бути сім’я? Що такого я бачив у вашому домі, щоб створити добру сім’ю?

Один мій друг, священик, якось розповів мені:

– Знаєш, чому я вирішив прийняти сан? У дитинстві я жив у селі, і в нашому храмі служив такий хороший священик! Він був дуже добрим і красивим, усі його любили – починаючи з власної сім’ї і закінчуючи усіма односельцями. І його приклад так надихнув мене, що я вирішив: хочу бути, як він. Хочу стати таким же хорошим священиком.

І якщо твоя дитина не міркує приблизно так само – значить, усе було марно, ти нічого не досяг. Буває, що здається: усе пропало. І люди (більшість людей!) починають скаржитися і ремствувати. Так от, запам’ятайте: майбутнє залежить від сьогодення. Те, що відбувається зараз, впливає на те, що буде потім. Звичайно, у Церкві немає місця розчаруванню. Господь може усе. І навіть якщо ситуація здається безвихідною, Він нагадує нам: «Я можу навіть море перетворити на сушу». Згадаємо слова з Псалтирі: «Він розділив море і перевів їх, поставивши воду стіною. Із скелі вивів потоки, і води потекли, як ріки» (Пс. 77:13,16). Господь може море перетворити на сушу, у скелю, вхопившись за яку, ти зміниш своє життя! І коли покаєшся, усе буде по-іншому. Але. Якщо ви стали батьками, намагайтеся із самого початку закладати усе найдобріше у своїй сім’ї. У вас маленькі діти, так що – будьте уважні. Надихайте їх своїм прикладом, і коли настане їх час створювати сім’ю, вони згадають про вас з вдячністю.

Автор: архімандрит Андрій (Конанос)