Андрій Первозваний

Роздуми редакції сайту, що присвячені постаті апостола Андрія Первозваного, та який урок ми всі можемо отримати з його життя . . .

Апостол Андрій Первозваний

Про те, чому апостола Андрія, брата Симона-Петра, звати Первозваним, знають навіть ті люди, які вважають що євангельська історія – це лише вигадка, стародавній міф. Ці люди, які цілком можливо не вірять в існування Бога, знають, що Первозваний – значить перший.

Загалом, у світі люблять перших: спортсменів, які першими досягли фінішної стрічки, відомих співаків, які посідають перші місця відомих хіт-парадів, навіть вчених-винахідників, які першими здійснили якесь відкриття, або ж першовідкривачів невідомих земель, глибин космосу (океану), одним словом, світ любить переможців. А у випадку апостола Андрія – така честь: бути першим покликаним серед Христових учнів! Навіть, якщо на думку деяких, це лише стародавній міф.

Звичайно, найбільшою шаною цей Христовий апостол користується серед своїх тезок – Андріїв. Навіть, якщо вони достеменно про нього нічого не знають. Але для них це не головне, головне, що він був першим. І, ясна річ, Андрієм. Що ж нам відомо про цього колишнього галилейського рибалку, який знаний всьому світові, як перший покликаний Христом апостол?

Насправді, не так вже багато: Андрій залишився в тіні свого більш відомого брата Петра. Але саме Андрій познайомив Петра з відомим Учителем з Назарету, Який, як з’ясувалося згодом (хто би міг про таке подумати!), був Богом: «Андрій… розшукав брата свого Симона і каже йому: ми знайшли Месію, що означає: Христос. І привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: ти – Симон, син Іони; ти наречешся Кифа, що означає камінь Петро» (Ін. 1:40-42). От так вперше Симона було названо Петром, а Андрій увійшов в історію під ім’ям Первозваний.

Наступною за хронологією згадкою про Андрія є його покликання разом з Петром на апостольське служіння:  «Проходячи ж біля моря Галилейського, Він [Ісус Христос] побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, брата його, які закидали сіті в море, бо вони були рибалками. Та й каже їм: ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей. І вони зараз же, покинувши сіті, пішли за Ним» (Мф. 4:18-20). Коли кличе Ісус, зволікати не можна. Брати, усе покинувши, йдуть за Христом.

Ще раз ім’я Андрія згадується під час годування величезного людського натовпу п’ятьма хлібами і двома рибками: «Один з учеників Його [Ісуса Христа], Андрій, брат Симона-Петра, говорить Йому: тут є один юнак, який має п’ять хлібів ячмінних і дві рибини; але що то на таку безліч?…» (Ін. 6:8,9). І знову Андрій опиняється в тіні свого брата, проте цей факт не заважає йому піклуватися про оточуючих: саме він пригадав юнака з хлібом і рибками.

У наступному ж євангельському епізоді, де згадується Андрій, він разом з Филипом розповідають Ісусові, що Його хочуть бачити деякі елліни, що прийшли в Єрусалим поклонитися на свято (див. Ін. 12:20-22). Ці два євангельські епізоди свідчать про те, що Андрій був відкритою до спілкування людиною, що, ясна річ, додає йому плюсів.

Останній раз в Євангеліях Андрія згадують на ім’я, коли він разом з іншими апостолами на самоті питали Христа про знамення руйнування Єрусалиму (див. Мк. 13:1-4). Більше Андрій в Євангеліях по імені не згадується, хоча можна не сумніватися, що за весь час Христових мандрів він був поруч з Ісусом. Інакше б він не став би первозваним. Точніше, Первозваним.

Як свідчить Церковний переказ, Андрій зазнав мученицької смерті за проповідь про улюбленого Спасителя біля 70 року в грецькому містечку Патри. Андрія розіпнули на Х-образному хресті, який відтоді зветься Андріївським хрестом. Проповідав же апостол зокрема на землях, на яких згодом постане Українська держава, так що для багатьох українців цей апостол по-своєму близький, адже саме він першим доніс на ці землі звістку про розп’ятого і воскреслого Спасителя. Розіп’ятого і воскреслого за кожного з нас.

У світі перший – це переможець, для Бога ж переможець той, хто став Його послідовником, Його учнем. Так вже вийшло, що першим Христовим учнем став рибалка Андрій, проте ніщо не заважає кожному стати його наступниками в Божому учнівстві, і тим самим стати переможцями. Навіть у тому випадку, що ми є далеко не першими. І не тільки в плані Божого учнівства.

Редакція сайту


Ваш коментар: