Радість завжди в Господі – Богові миру, що нас спасає (Флп. 4:4-9)
Роздуми Марії Яреми, що присвячені апостольському читанню в 6-ту Неділю Великого посту, Вербну Неділю . . .
У читанні Апостола на свято Входу Господнього в Єрусалим чуємо натхненні заохочення св. апостола Павла до радості та до всякої чесноти. Апостол подвійним закликом взиває вірних завжди радуватися, а також бути доброзичливими, появляти Богові прохання, а водночас дякувати Йому, думати про правдиве і чесне, справедливе і чисте, любе і шанобливе, чинити те, що бачили в ньому, Павлові. За те св. апостол обіцяє вірним, що Бог буде з ними, той Бог, який є так «близько»; той Бог, Який несе з Собою «мир Божий, який перевищує всякий розум».
Заклик Квітної неділі нічим не журитися, який чуємо в першому читанні Божественної літургії, заклик постійно радуватися в Господі вводить нас у Страсну седмицю, в якій Господь священнодіє наше спасення. Чим нам журитися, якщо Бог подарував нам спасення? Чим нам тривожитися, якщо блаженна вічність нам відкрилася? Чим можемо сумувати, журитися і тривожитися, як не тим хіба, щоб прийняти цей дар і скуштувати з нього? Як можемо не радіти «таким великим спасенням» (див. Євр. 2:3)? Як можемо ним радіти не постійно, не завжди? Як можемо справді не радіти завжди Господом, Який завжди близько?
У неділю Входу Господа в Єрусалим чуємо, що Бог миру на осляті в’їжджає у святе місто, а не на коні. Приймає вітання-оклики про спасення («Осанна у вишніх!» означає «О, спаси нас, Ти, що перебуваєш на висотах!»), а не вітання-оклики воєнного тріумфу. Приймає галузки і хвалу від дітей і немовлят, а не від сильних цього світу. Входить у святе місто, не щоб розділити здобич та роздати трофеї, а щоб визволити від диявола його багатовікову здобич. Визволити важкою мукою, виснаженням тіла, смертельним смутком нутра, великою страстю, а не відкупити земними трофеями.
Такий наш Бог – Бог миру. І дарує мир, «який перевищує всякий розум». Думаймо про те, за закликом св. апостола Павла, чинімо те, що бачили і чого навчилися від Господа та Його благословенних учнів. І Бог миру справді буде з нами, а Його святим воскресінням возрадуємося навіки.