Бути святим – бути «інакшим»
Про те, що таке насправді бути святим, і як цього досягнути, роздумує Марія Ярема . . .
У неділю по Зісланні Святого Духа святкуємо пам’ять всіх святих, а по деякому часі – знову ж пам’ять всіх святих українського народу. Недарма Церква приписує святкувати торжество всіх праведних перед Богом саме невдовзі по святі П’ятдесятниці, коли Дух Святий був вилитий на апостолів, а через них – на усяке тіло. Адже це Дух спочивав на тих, кого ми звемо святими. Це Дух їх укріпляв, їх провадив, їх обожествлював – творив подібними до Бога.
«Святий» означає «відокремлений», «інший». Тобто той, хто не живе життям, яким живуть усі. Той, хто не думає так, як думають усі. Той, хто інакше мислить, інакше діє, інакше молиться, інакше відчуває, інакше живе своє життя.
І тут нам може здатися, що ми всі «інакші», всі відрізняємося один від одного, всі живемо по-різному. Так, але всі ми єдині в любові до земного, у клопотах про марне, у житейській гордості і пошуку життєвої вигоди.
Але чи ми можемо жити «інакше»? Чи можемо справді не турбуватися надто про тілесне і його красу, про маєтки і їх надбання, про людську славу і своє добре ім’я? Однак питання не в тому, чи можемо ми. Бо ж знаємо, що Дух усе може, а Його силу нам даровано у святих таїнствах. Питання, чи ми хочемо бути «інакшими», «відокремленими». Чи ми хочемо жертвувати земним добробутом заради небесних благ? Чи хочемо жертвувати тілом, щоб послужити духові? Чи хочемо жертвувати майном, щоб здобути щось нематеріальне?
Насправді не хочемо. Бо так добре бути як усі. Нічого надзвичайно злого не чинити, але ж і не робити нічого надзвичайно доброго. Нічого не вкрасти, але ж і нічого великого нікому не подарувати. Нікого не вбити, але нікого не врятувати від голодної смерті. Нікого не оббрехати на суді, але й не сказати ближньому цілковитої правди, якщо вона невигідна. Словом, добре бути як усі. Важко жити «інакше».
Проте лише «інакші» знають цілковито Іншого, яким є Бог. Лише «інакші» радіють повнотою радості, люблять повнотою любові, живуть повнотою життя.
Нехай Всесвятий Дух перемінює кожного з нас, уподібнюючи до Себе, нехай творить нас «інакшими», ніж світ, щоб, будучи у світі, не були ми від світу, але сповнилися силою з неба (див. Лк. 24:49) та осягнули обителі святих.