День 38: Про сім слів розп’ятого Ісуса Христа

Господь Ісус потонув у морі болів. Тому сказав: “Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?” Ісус Христос не нарікав. Ні. Він лише тим показав, який страшний Його біль. Інші святі отримували у своїх терпіннях від Господа Бога великих утіх. Ісус Христос не мав жодної потіхи, ані жодного полегшення. А все те допустив Він на Себе з любові до нас. Тут справді видно ту безодню Його любові до нас.

Пити!”, – закликав Господь Ісус. Але це слово не так стосувалося великої фізичної спраги, яка дійсно палила Його зсередини, а швидше стосувалась бажання Його душі. Він бажав більше терпіти для нас, бажав, щоб ми більше Його любили. Св. Лев каже, що та спрага має своє джерело в любові. Ах, скільки разів гляну на Твій хрест, Господи Ісусе, і дивлюся на ті руки, до мене протягнені, здається мені, що чую Твій голос: “Спраглий, щоб ти більше мене любив”. Чому, ах чому моя любов до Тебе така збайдужіла?!

Невдовзі перед смертю закликав Ісус Христос: “Звершилось”. Сповнилося пророцтво, довершилася людська злість, осягла своєї вершини: завершилася любов Спасителя, завершилося наше відкуплення. Душе моя, чи ж залишишся надалі байдужою до такого безміру любові?

Святе Євангеліє каже, що Ісус Христос, “скрикнувши гучним голосом, Ісус сказав: Отче, у Твої руки віддаю дух Мій. І, сказавши це, віддав дух” (Лк. 23:46). Св. Атанасій, замислюючись над цими словами, твердить, що цими словами вручив Ісус усіх вибраних Предвічному Отцю, і просив для них щасливої смерті.

Євангеліє продовжує: “І ось завіса храму роздерлася надвоє, зверху донизу; і земля потряслась; і каміння порозпадалось; і гроби розкрились; і багато тіл померлих святих воскресли” (Мф. 27:51-52). “І настала темрява по всій землі” (Лк. 23:44). Глянь, душе моя, як вся природа покривається жалобою на вид смерті Господа Ісуса; а ти одна мала б бути байдужою? Це неможливо!

І для тебе, душе моя, закінчиться час терпіння, закінчаться хвороби, закінчиться убогість, закінчиться переслідування, бо на цій долині сліз усе промине. Пам’ятай, однак, що наскільки будеш подібною до терплячого Господа Ісуса на землі, настільки будеш подібною до возвеличеного в небі.