Проповідь священика Гліба Козлова на свято Входу Господнього в Єрусалим. . .

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа

Що спільного в сьогоднішніх читань з Апостола і Євангелія? Спочатку я помітив лише одне – «Господь близько». До народу Свого, до Єрусалиму, до смерті і слави Своїх, до нас нарешті. І «багато народу прийшло на свято», тому і кричить Ісусу «осанна!», що Він – близько.

І здається для них близьким виконання їх сподівань. Сподівань на Месію, який звільнить їх від поневолювачів, виконає «всяку правду» (Мф. 3:15), відновить мир і справедливість, затвердить їх віру. Але сподівання ці, ці справедливість і віра – їх сподівання і справедливість, а не Божі. Не таємничої і безмежної, а тому непередбачуваної і страшної, зустрічі із Спасителем чекають вони, а виконання своїх уявлень і надій, та просто – свого ж уявлення про диво, уявлення, що не дає побачити животворчу любов Ісуса до Лазаря, а тягне лише подивитися на мерця, що ожив, адже «тому і зустрів Його народ, бо чув, що Він сотворив це чудо».

І хоча вигук «осанна» (הושיע נא‎) дослівно перекладається як «спаси, ми благаємо», благаємо ми насправді про своє, і коли отримуємо Боже – не приймаємо.

І тому крик «розіпни Його!» лунає майже відразу після тріумфування, тому що Бог – «не виправдав» наших надій. І відразу забуваємо ми, що не тому Бог творить щось, що воно добре, а навпаки – воно – добре, бо Він творить його.

Бог приходить до них, до нас, щоб зустрітися, а не виправдовувати наші очікування і доводити щось, тим більше те, що ми самі Йому приписали. Ми часом гадаємо, що для зустрічі з Ним потрібні якісь епічного масштабу зусилля, а Він виходить до нас найбуденнішим чином – на ослику. І сьогодні образ Його явлення, богоявлення, дуже до нас близький. Це образ і є. Його образ, який ми покликані дізнатися в кожному з наших ближніх. Дізнатися за їх гріхами і обмеженістю. Покликані ми знайти і виявити цей образ і в самих собі. Бо Бог нас вже знайшов.

І ось стає помітним друге, що ріднить сьогоднішні читання – радість. Тільки вона різна – в одному випадку це екзальтоване тріумфування натовпу, а в другому – тиха радість зустрічі з Тим, на Кого давно чекав.

І ось ми чуємо сьогодні: «Радійте завжди в Господі, i ще кажу: радійте. …Господь близько». Амінь.

Автор: священик Гліб Козлов

Усе по темі: Вхід Господній в Єрусалим