Про воскресіння мертвих

Воскресіння мертвих – поняття, що існує в багатьох релігіях, міфах. Є частиною уявлень про загробне життя.
В Християнстві догмат про всезагальне воскресіння мертвих є одним з основоположних.
Взагалі, слово “воскресіння” увійшло до української мови через християнську традицію і є копіюванням грецького “ανάστασης”, що буквально перекладається як “відновлення” або “повстання”. Поняття повстання з мертвих лише умовно є синонімом оживлення померлої істоти, оскільки основний його сенс вказує не лише і не стільки на відновлення в колишньому виді, але передусім на фізичну дію вставання.
В Православ’ї, як і серед більшості християнських конфесій, віра у всезагальне тілесне воскресіння мертвих (11-й член Нікео-Царгородського Символу віри) поєднується з очікуваним Другим пришестям Ісуса Христа для здійснення суду над усіма людьми, які живуть або колись жили.
Необхідність відновлення тіл богословські обґрунтовується наступним чином:
- Тіло складає необхідну частину людської істоти, тому блаженство праведних (і муки грішних) було б неповним, якби їх переживали одні лише душі, без тіл.
- Тіла чинили гріхи (як і правду) разом з душами і було б несправедливо карати за них лише душі, а тіла залишити без кари (нагороди).
Таким чином, відновлення єдиної людської природи всіх людей потрібне для повноти блаженства чи мук у вічності.
Хоча будуть воскрешені ті ж самі тіла, але вони будуть оновленими – “духовними” (1Кор. 15:44). Духовність тіл буде відповідати зміненим властивостям світу (після його кінця). Ці тіла не будуть мати грубих плотських потреб (таких як продовження роду і харчування), але будуть мати потреби нові – духовні (“пити… нове вино в Царстві Отця” (Мф. 26:29), та ін.). Якими будуть ці потреби в дійсності – ми, у своєму земному стані, точно зрозуміти не можемо (1Кор. 2:9).
Варто уточнити, що християнське вчення про воскресіння абсолютно несумісне з вченням про переселення душ. Якби душа мешкала в різних тілах, то незрозумілим було б яке тіло для неї воскрешати.
Загальноприйняту віру у всезагальне тілесне воскресіння мертвих не розділяють Адвентисти Сьомого Дня, які вірять у те, що до воскресіння людина знаходитиметься в несвідомому стані, у повному невіданні і бездіяльності, стані подібному сну, в очікуванні воскресіння (пробудження) Богом і наступного вічного життя на преображенній землі. Такого ж погляду, як і Адвентисти Сьомого Дня, по відношенню до простих адептів дотримується і релігійна (зауважуємо, не християнська, а саме релігійна – прим. Ред.) організація, що вийшла з Адвентизму, Свідки Ієгови. Проте відносно особливої групи “помазаників” (так зване “мале стадо”), до яких сьогодні відносяться керівники корпорації, признається інша форма посмертного вічного існування – так зване “духовне воскресіння”.
За матеріалами Вікіпедії